Рабдовіруси (Rhabdoviridae)

Рабдовіруси (Rhabdoviridae) – сімейство РНК-оболонкових вірусів, що включає близько 180 вірусів тварин і рослин; рід Lyssavirus містить вірус сказу, рід Vesiculovirus – вірус везикулярного стоматиту, а рід Ephemerovirus – вірус ефемерної лихоманки великої рогатої худоби та ін.

Структура. Розмір віріонів 120-350×60-80 нм. Вони мають пулі конусоподібну форму (рис. 17.2). Для вірусів, що вражають хребетних, характерна пулевідной форма, а для вірусу везикулярного стоматиту – бацилярна із закругленими з обох сторін кінцями. Звідси і назва Rhabdoviridаe (від грец. Rhabdos – прут, палиця).

Рабдовіруси мають двуслойную ліпопротеїнову оболонку і рибонуклепротеіну (нуклеокапсид) спіральної симетрії. Зсередини оболонка вистелена М-білком (від англ. Matrix), а зовні від неї відходять шипи глікопротеїну G (довжина 5-10 нм, діаметр 3 нм).

Репродукція. Рабдовіруси зв’язуються гликопротеинами оболонки з рецепторами клітини і проникають в неї шляхом клатрінопосредованного ендоцитозу. Потім формуються рання і пізня ендосоми. З останньої рибонуклепротеіну потрапляє в цитоплазму клітини, де за допомогою РНК-залежної РНК-полімерази сін- тезіруются неповні плюс-нитки РНК (5 індивідуальних іРНК для синтезу вірусних білків) і повні плюс-нитки РНК, що є матрицею для синтезу геномної РНК. Перетворені в апараті Гольджі вірусні білки включаються в плазмолемму клітини. Рибонуклепротеіну утворюється шляхом взаємодії геномної (мінус-нитки) РНК з білками N, P і L. Віруси виходять із клітки брунькуванням (рис. 17.3).

Посилання на основну публікацію