Повільні вірусні інфекції та пріонні хвороби

Повільні вірусні інфекції характеризуються особливими ознаками:

  1. • незвично тривалим інкубаційним періодом (місяці, роки);
  2. • своєрідним ураженням органів і тканин, переважно ЦНС;
  3. • повільним неухильним прогресуванням захворювання;
  4. • неминучим летальним результатом.

Деякі збудники гострих вірусних інфекцій можуть викликати також і повільні вірусні інфекції. Наприклад, ви- рус кору іноді викликає ПСПЕ, а вірус краснухи – прогресуючі вроджену краснуху і краснушний паненцефаліт (табл. 17.4).

Типову повільну вірусну інфекцію тварин викликає вірус вісна / Меді, що відноситься до ретровірусів. Він є збудником повільної вірусної інфекції та прогресуючої пневмонії овець. Руйнується біла речовина головного мозку, розвиваються паралічі (вісна – чахне); відбувається хронічне запалення легенів і селезінки, тому назва хвороби «Меді», що означає задишка.

Подібні за ознаками повільних вірусних інфекцій захворювання викликають пріони – збудники пріонних інфекцій. Пріонні хвороби – група прогресуючих порушень ЦНС людини і тварин. У людей порушується функція ЦНС, настають зміни особистості, розлади рухів. Симптоми хвороби зазвичай тривають від кількох місяців до кількох років, закінчуючись летально. Раніше пріонні інфекції рассма- чає разом з так званими збудниками повільних вірусних інфекцій.

Пріонами заражаються per os. Деякі агенти, що викликають пріонні хвороби, накопичуються спочатку в лімфоїдних тка- нях. Пріони, потрапляючи в мозок, накопичуються в ньому у великих кількостях, викликаючи амілоїдоз (позаклітинний диспротеїноз, що характеризується відкладенням амілоїду з розвитком атрофії і склерозу тканини) і астроцітозом (розростання астроцитарної нейроглії, гиперпродукция гліальних волокон). Утворюються фібрили, агрегати білка або амілоїду і Губкообразная зміни мозку (трансмісивні Губкообразная енцефалопатії). У резуль-

таті змінюється поведінка, порушується координація рухів, розвивається виснаження зі смертельним результатом. Імунітет не формується. Пріонні хвороби відносяться до конформаційних хвороб, які розвиваються в результаті неправильного згортання (порушення правильної конформації) клітинного білка, необхідного для нормального функціонування організму. Шляхи передачі пріонів різноманітні:

• аліментарний шлях – інфіковані продукти тваринного походження, харчові добавки з сирих бичачих органів та ін .;

• передача при гемотрансфузії, введенні препаратів тваринного походження, пересадці органів і тканин, використанні інфікованих хірургічних та стоматологічних інструментів;

• передача через імунобіологічні препарати (відомо зараження PrP sc 1500 овець мозкової формолвакцину від хворих овець).

Патологічні пріони, потрапивши в кишечник, транспортуються в кров і лімфу. Після периферичної реплікації в Селезія ке, апендиксі, мигдалинах і інших лімфоїдних тканинах, вони переносяться в мозок через периферичні нерви (нейроінвазії). Можливо пряме проникнення пріонів у мозок через гематоенцефалічний бар’єр. Раніше вважалося, що ЦНС – єдина тканина, в якій накопичуються патологічні пріони, проте з’явилися дослідження, що змінили цю гіпотезу. Виявилося, що накопичення PrP sc в селезінці пов’язано зі збільшенням і функціонуванням фолікулярних дендритних клітин.

Властивості пріонів. PrP c (cellular prion protein) – клітинна нормальна изоформа пріонів білка з молекулярною масою 33- 35 кД, детермінується геном пріонів білка (пріонних ген – PrNP знаходиться на 20-й хромосомі людини). Нормальний PrP c з’являється на поверхні клітини (заякорити в мембрану глико- протеїном молекули), чутливий до протеази. Він регулює передачу нервових імпульсів, добові цикли, процеси окислення, бере участь у метаболізмі міді в ЦНС і в регуляції поділу стовбурових клітин кісткового мозку. Крім цього PrP c виявлений в селезінці, лімфатичних вузлах, шкірі ШКТ і фолікулярних дендритних клітинах.

PrP sc (scrapie prion protein – від назви пріонної хвороби овець: скрепі – scrapie) та ін., Наприклад PrP cjd (при хвороби Крейтцфельда-Якоба), – патологічні змінені посттрансляційних модифікаціями ізоформи пріонів білка. Такі пріони стійкі до протеолізу (протеаза До викликає обмежений протеоліз тільки до стійкого до протеази фрагмента з молекулярною масою 27-30 кД), випромінювань, високій температурі, формальдегіду, глутаральдегідом, β-пропіолактоном; не викликають запалення і імунної відповіді. Відрізняються здатністю до агрегації в аміно- лоидного фібрили, гидрофобностью і вторинною структурою в результаті підвищеного вмісту β-складеному структур. PrPsc накопичується в плазматичних везикулах клітини.

Проліферація патологічних пріонів. Перетворення PrPc в змінені форми (PrPsc та ін.) Відбувається при порушенні кінетично контрольованого рівноваги між ними. Процес посилюється при зростанні кількості патологічного (PrP) або екзогенного приона. PrP c є нормальним білком, заякоренних в мембрану клітини. PrP sc – глобулярний гідрофобний білок, який утворює агрегати з собою і з PrP c на поверхні клітини: в результаті PrP c перетвориться в PrP sc і далі цикл триває. Патологічна форма PrP sc накопичується в нейронах, надаючи клітці губкообразний вигляд.

Куру – пріонних хвороб, раніше поширена серед папуасів (в перекладі означає тремтіння або тремтіння) у східній частині острова Нова Гвінея. Інфекційні властивості хвороби довів К. Гайдушека. Збудник передається харчовим шляхом в результаті ретельного канібалізму – поїдання недостатньо термічно обробленого, інфікованого пріонами мозку загиблих родичів. В результаті ураження ЦНС порушуються рухи, хода, з’являються озноб, ейфорія («хохочущая смерть»). Інкубаційний період триває 5-30 років. Через рік хворий гине.

Хвороба Крейтцфельда-Якоба (ХКЯ) – пріони хвороба, що протікає у вигляді деменції, зорових і мозочкових порушень і рухових розладів зі смертельним результатом через 4-5 міс хвороби при класичному варіанті ХКЯ і через 13-14 міс при новому варіанті ХКЯ. Інкубаційний період може досягати 20 років. Можливі різні шляхи інфікування та причини розвитку хвороби:

• при вживанні недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження, наприклад м’яса, мозку корів, хворих губкообразной енцефалопатією великої рогатої худоби;

• при трансплантації тканин, наприклад рогівки ока, переливанні крові, застосуванні гормонів та інших біологічних активних речовин тваринного походження, використанні кетгуту, контамінованих або недостатньо простерилізованих хірургічних інструментів, прозекторських маніпуляціях;

• при гіперпродукції PrP та інших станах, що стимулюють процес перетворення PrP c в PrP sc.

Захворювання може також розвиватися в результаті мутації або вставки в області пріонів гена. Поширений сімейний характер хвороби в результаті генетичної схильності до ХКЯ. При новому варіанті БКЯ порушення розвиваються в більш молодому віці (середній вік 28 років), на відміну від класичного варіанта (середній вік 68 років). При новому варіанті БКЯ анормальний пріонних протеїн накопичується не тільки в ЦНС, а й в лімфоретікулярной тканинах, у тому числі в гландах.

Синдром Герстманна-Штреусслера-Шейнкера – спадкове пріони захворювання, що протікає з деменцією, гіпотонією, порушенням ковтання, дизартрією. Нерідко носить сімейний характер. Інкубаційний період від 5 до 30 років. Хвороба виникає в 50-60 років, її тривалість коливається від 5 до 13 років.

Спадкова смертельна безсоння – аутосомнодоминантное захворювання з прогресуючою безсонням, симпатичної гиперреактивностью (гіпертензія, гіпертермія, гіпергідроз, тахікардія), тремором, атаксією, миоклониями, галюцинаціями. Різко порушується сон. Смерть відбувається при прогресуванні серцево-судинної недостатності.

Скрепі (від англ. Scrape – шкребти) – пріонних хвороб овець і кіз (короста), що протікає з ураженням ЦНС, прогресуючим порушенням рухів, сильним шкірним свербінням (коростою) і закінчується загибеллю тварини.

Губкообразная енцефалопатія великої рогатої худоби – пріонних хвороб великої рогатої худоби, що характеризується ураженням ЦНС, порушенням координації рухів і неминучою загибеллю тварини. Вперше епідемія хвороби спалахнула у Великобританії. Вона була пов’язана з годуванням тварин мясокост- ної борошном, що містить патологічні пріони. Інкубаційний період коливається від 1,5 до 15 років. Найбільш інфіковані головний, спинний мозок і очні яблука тварин.

Лабораторна діагностика. При діагностиці відзначають Губкообразная зміни мозку, астроцітозом (глиоз), відсутність інфільтратів запалення. Мозок забарвлюють на амілоїд. У цереброспінальній рідині виявляють білкові маркери поранених мозкових порушень (за допомогою ІФА, иммуноблоттинга з моноклональними антитілами). Проводять генетичний аналіз пріонів гена, ПЛР.

Профілактика. Для знешкодження інструментів і об’єктів навколишнього середовища рекомендуються автоклавирование (при 134? С 18 хв; при 121? С 1 год), спалювання, додаткова обробка відбілювачем і однонормальним розчином NaOH на 1 ч. Для неспецифічної профілактики введені обмеження на викорис-тання лікарських препаратів тваринного походження і заборонено виробництво гормонів гіпофіза тваринного походження. Обмежують трансплантацію твердої мозкової оболонки. При роботі з біологічними рідинами хворих використовують гумові рукавички.

Посилання на основну публікацію