Повідомлення на тему “Молюски”

Які істоти повзають на глибині водної стихії і мають у своєму розпорядженні на спині житло? Така цікава і незвичайна загадка оповідає про самих маленьких водних мешканців. Якщо поспостерігати, то можна помітити, що молюски проживають в морях і океанах, водосховищах, а рідше на зволоженій поверхні.

Для того, щоб забезпечити собі безпеку від ворогів, оголена і слабка м’якотіла істота ховається в раковині. У деяких вона з однією стулкою, як наприклад, у прудовика, а у гребінців і устриць – двостулкова. Досвідченим садівникам відомо, що прудовик завдає шкоди багатьом культурним рослинам. Вивчивши історію виникнення рослинного і тваринного світу, то виявляються цікаві факти. Виявляється, визначення віку молюсків робиться за кількістю кілець на стулці раковини, де кожне з них виділяється від іншого за рахунок харчування, екологічного стану та температурного режиму води. Чудові раковини молюсків викликають у нас до сих пір захоплення.

Є молюск під назвою тередо, або корабельний черв’як, який завдає псування судам, проробляючи в деревині ходи. Однак, вони є не тільки господарем свого житла, але вони ще і його і возять. Серед них є, як повільні, так і скороходи. Ось, морське вушко, переносить будиночок, буквально їдучи зі швидкістю 1 метр в секунду. А у восьминогів є лише щупальця, які стають їм заміною їх ніг. У сонному стані восьминога щупальця також знаходяться без руху, але два з них постійно описують кола.

 Цікаво те, що кальмар крім здібностей до плавання, вміє ще й літати з метою напасти на ворога або добути собі прожиток. На вигляд вони невеликі, лише 20см. А ось, ті кальмари, які плавають на великій глибині, вражають зовнішнім виглядом своїх очей, так діаметр їх може доходити до 40 см. У XVI столітті їх називали ще спрутами, і люди ніяк не хотіли вірити в їх існування.

Примітний той момент, що устриць в XIX столітті використовували для приготування їжі у Франції і Англії самі нижчі верстви населення, які не мали можливості придбати м’ясо. Зараз же вони вважаються делікатесним продуктом.

Посилання на основну публікацію