Порівняльно-анатомічні докази еволюції

Ці докази відносяться до еволюції тварин і засновані на відомостях, які отримані за допомогою порівняльної анатомії.

Порівняльна анатомія – наука, що вивчає внутрішню будову різних організмів у їх порівнянні один з одним (найбільше значення ця наука має для тварин і людини).
У результаті вивчення особливостей будови хордових було виявлено, що ці організми мають двосторонню (білатеральну) симетрію. Вони мають опорно-рухову систему, яка володіє єдиним, спільним для всіх, планом будови (порівняйте скелет людини і скелет ящірки або жаби). Це свідчить про спільність походження людини, плазунів і земноводних.
У різних організмів є гомологічні та аналогічні органи.

Гомологічними називають органи, які характеризуються загальним планом будови, єдністю походження, але вони можуть мати різну будову через виконання різних функцій.

Прикладами гомологічних органів є:

  • грудний плавець риби;
  • передня кінцівка жаби;
  • крило птаха;
  • рука людини.

Аналогічними називають ті органи, які мають приблизно однакову будову (зовнішня форма) через виконання близьких функцій, але володіють різним планом будови і різним походженням.

До аналогічних органів відноситься:

  • риюча кінцівка крота і капустянки (всі комахи, у яких провідний спосіб життя – підземний);
  • крило птаха і крило метелика і т. д.

До порівняльно-анатомічних доказів віднисять також наявність у організмів рудиментів і атавізмів.

Рудиментами називають залишкові органи, які не використовуються даними організмами. Прикладами рудиментів є:

  • апендикс (сліпий відросток кишки);
  • куприкові хребці і т. д.

Рудимент є залишком тих органів, які колись були необхідні, а на даному етапі філогенезу втратили своє значення.

Атавізми – ознаки, раніше властиві і характерні для даного організму, але на даному етапі еволюції втратили своє значення для більшості особин, але проявилися у даної конкретної особини в її онтогенезі. До атавізмів відноситься:

  • хвостатість деяких людей;
  • полімастія людини (багатососковість);
  • надмірний розвиток волосяного покриву.

Забобонні люди надають хвостатим і підвищеному розвитку волосяного покриву деяких релігійний зміст, вважають таких людей близькими до диявола, а в середні віки їх навіть спалювали на багатті.

ПОДІЛИТИСЯ: