Поняття имінокорегуючої терапії

Імунодефіцитні стани (особливо вторинні імунодефіцити) в даний час зустрічаються досить часто, що послужило поштовхом для розвитку нового напряму медицини – иммунокорригирующей терапії, заснованої на останніх досягненнях теоретичної імунології.

Така терапія спрямована на нормалізацію порушень функціональної активності імунної системи (корекцію порушень імунного статусу людини), тому вона повинна призначатися і проводитися під строгим контролем роботи імунної системи – з урахуванням як клінічних, так і лабораторних показників її активності шляхом періодичного визначення клінічного та імунного статусу.
Хворим мають клінічні прояви порушення функції імунної системи і зміни імунологічних показників, імуномодулятори безумовно показані.

Для хворих, що мають клінічні прояви порушення функції імунної системи, але за відсутності змін імунологічних показників, що виявляються лабораторними тестами, терапія даними препаратами тільки рекомендується.

Для осіб, які мають тільки зміни імунологічних показників без клінічних проявів недостатності функції імунної системи, препарати-імуномодулятори не показані, так як виявлені зміни імунограми для даного індивідуума можуть бути нормою.

Посилання на основну публікацію