Периферичні нерви

Периферичними нервами називають все ті нерви, які розташовані поза центральної нервової системи (тобто поза головного і спинного мозку). Типова нервова клітина – нейрон – складається з тіла клітини з ядром і цитоплазмою і декількох відростків; один з відростків зазвичай значно довшим за інші, його називають аксоном, короткі відростки називаються дендритами. Деякі аксони досягають в довжину близько метра, наприклад аксони, що входять до складу нервів ноги людини, і, тим не менш, вони являють собою всього лише частина однієї клітини.

Коли говорять про нервових волокнах, то зазвичай мають на увазі аксони. Аксон закінчується декількома тоненькими гілочками – нервовими закінченнями. Він одягнений мієлінової оболонкою, покритою в свою чергу щільною мембраною – неврілеммой. Імпульси йдуть по дендритам до тіла нейрона і звідти по аксону до нервових закінчень. Якщо аксон розгалужується, то імпульси одночасно потрапляють в кілька нервових закінчень. Нервові закінчення одного аксона зближуються з дендритами наступного нейрона, утворюючи синапс. У синапсі не відбувається прямого з’єднання аксона з дендритами; ці частини нейронів виявляються сильно зближують.

Передача імпульсу з одного нейрона на інший відбувається, цілком ймовірно, хімічним шляхом. Коли імпульс, пройшовши по аксону, досягає нервових закінчень, останні виділяють хімічну речовину, зване ацетилхолином. Під впливом ацетилхоліну в дендритах прилеглого нейрона в свою чергу виникають імпульси. Тут доречно поставити запитання: чому хімічна речовина припиняє стимуляцію дендритів після появи в них імпульсів і не призводить до виникнення, наприклад, цілого «залпу» імпульсів? Цілком зрозуміло, що такий залп імпульсів викликав би неконтрольоване скорочення м’язів, яке тривало б тривалий час. Однак нічого подібного не відбувається завдяки присутності в синапсах особливого ферменту холінестерази; цей фермент гідролізує ацетилхолін з утворенням біологічно неактивного холіну. В результаті дії холінестерази ацетилхолін залишається в синапсі якраз стільки часу, скільки потрібно для передачі одного імпульсу; Наступного імпульс, проведений аксоном, викликає звільнення в синапсі нової порції ацетилхоліну, яка знову забезпечує передачу одного імпульсу.

Вставні нейрони, розташовані в центральній нервовій системі, не мають довгих аксонів, оточених мієлінової оболонкою і неврілеммой; це означає, що вони не мають здатність регенерувати (т. е. відновлюватися в разі пошкодження). Вставні нейрони можна в якійсь мірі порівняти з комутатором на телефонній станції: вони направляють надходять в мозок імпульси до відповідних відходить від мозку волокнам. При пошкодженні периферичного нерва (хвороба або травма) в ньому припиняється проведення імпульсів; однак якщо неврілемма збереглася, то вздовж неї відбувається поступова регенерація аксона, і з часом функціональна активність нерва відновлюється. Навпаки, пошкодження нейронів центральної нервової системи є незворотнім.

...
ПОДІЛИТИСЯ: