✅Перерозподіл крові в організмі

Кров в організмі людини і вищих тварин розподіляється між органами залежно від їх діяльності. Працюючий орган посилено забезпечується кров’ю, в непрацюючому кровопостачання зменшується.

У людини на 100 грамів тканини отримують крові в спокої в середньому в см3/хв:

  • нирки – 430;
  • серце – 66;
  • печінка – 57;
  • головний мозок – 53.

Місцеве розширення кровоносних судин, що призводить до збільшення кровопостачання працюючого органу, називається робочою або функціональною гіперемією.

Робоча гіперемія викликається зміною обміну речовин в працюючому органі, накопиченням іонів водню, калію, а також гістаміну та інших продуктів обміну. Підвищення їх концентрації в крові, підсилює обмін речовин, викликає в місці їх утворення розширення артеріол і капілярів, а на судинозвужувальний центр ці речовини діють навпаки, тобто підвищують тонус і, отже, збільшують кров’яний тиск.

Кількість функціонуючих капілярів збільшується в працюючому м’язі порівняно з непрацюючим більш ніж в 10 разів, а кількість крові, що протікає через судини посилено працюючого м’яза, збільшується до 50 разів. У спокої до скелетних м’язів притікає близько 20% циркулюючої крові, а при важкій м’язовій роботі – до 90%. При цьому особливо зменшується кровопостачання нирок та інших органів черевної порожнини, а кровопостачання головного мозку не змінюється.

Розширення кровоносних судин скелетних м’язів (дрібних артерій, артеріол і капілярів при м’язової діяльності викликають симпатичні холінергічні волокна.

Вони збільшують число розкритих капілярів в 5-10 разів, що супроводжується різким зростанням кровотоку через працюючі м’язи. Одночасно з порушенням рухової області кори великих півкуль головного мозку до симпатичним холінергічним нейронам симпатичних, вузлів надходять імпульси з підбугрової області, що призводить до розширення кровоносних судин скелетних м’язів і в кілька разів збільшує їх кровопостачання при умовних і безумовних рухових рефлексах.

Можливо, робоча гіперемія в скелетних м’язах обумовлена і іншим механізмом. Передбачається, що в стінках кровоносних судин є особливі м’язові клітини, що володіють високим автоматизмом, так звані водії ритму, що регулюють тонус:

  • гладких м’язів;
  • стінок артеріол;

Скорочення скелетних м’язів, обумовлене надходженням імпульсів по рухових нервах, одночасно порушує контакт між водіями ритму і гладком’язовими клітинами судин, що призводить до розширення судин. Однак для збільшення кровопостачання працюючого органу недостатньо місцевого розширення в ньому кровоносних судин.

При роботі органу збільшується об’єм циркулюючої крові за рахунок виходу її з кров’яних депо, підвищується артеріальний кров’яний тиск і зменшується просвіт судин непрацюючих органів. Це результат рефлекторного збудження судинозвужуючого центру, викликаного роздратуванням рецепторів в працюючій м’язі продуктами обміну речовин, а також збудливим дією цих речовин і гормонів (адреналіну та ін) на цей центр через кров.

Таким чином, в інших ділянках тіла судини звужуються,  загальний кров’яний тиск зростає, а водночас в працюючому органі судини розширені, що і викликає збільшене постачання його кров’ю.

Ті ж механізми діють і при посиленні кровопостачання органів черевної порожнини під час травлення.

У перерозподілі крові особливо велика роль капілярів, які більше підпорядковані місцевим впливам, ніж артеріоли, і можуть змінювати свій просвіт незалежно від артеріол, часто протилежним чином.

Почервоніння або блідість шкіри людини залежить від розширення або звуження капілярів і дрібних вен (венул), тобто від кількості крові, яка міститься в них, а температура шкіри – виключно від швидкості течії крові по артеріолах, тобто від інтенсивності кровопостачання.

При розширенні капілярів і артеріол шкіра стає червоною і гарячою. Навпаки, при звуженні капілярів і артеріол бліда і холодна. Якщо капіляри розширені, а артеріоли звужені, а артеріоли розширені, що супроводжується збільшенням кількості протікає по них крові, то шкірі бліда і гаряча.

За допомогою нервової системи кров перерозподіляється при найважливіших фізіологічних станах: під час травлення, при фізичній роботі, емоціях головним чином завдяки імпульсам, що проходить по судинозвужувачам . Особливо багато судинозвужувальних волокон мається на чревному нерві, постачальному ними численні судини черевної порожнини, і в шкірних нервах, по яких судинозвужувачі направляються до численних судинах шкіри. Менше судинозвужувачів підходить до центральної нервової системи, до серця і легенів.

Під час розумової роботи постачання кров’ю головного мозку збільшується при одночасному звуженні кровоносних судин інших областей, наприклад судин кінцівок, обсяг яких при цьому зменшується. Збільшення постачання кров’ю скелетної мускулатури під час роботи відбувається головним чином внаслідок звуження судин органів черевної порожнини і частини судин шкіри і, отже, збільшення відтоку крові з черевної порожнини і шкіри. У спокої в цих судинах міститься близько половини (45%) всієї маси крові. При дії чревного нерва, як найпотужнішого судинозвужуючого нерва організму, 3/4 цієї крові вичавлюється в загальне коло кровообігу і надходить у мускулатуру і інші працюючі органи.

При порушенні симпатичної нервової системи і надходженні в кров адреналіну (при м’язовій роботі, охолодженні, болю, емоціях і т. п.) відбувається рефлекторне скорочення селезінки, що збільшує кількість циркулюючої крові.

Під час посиленого травлення розширюються кровоносні судини органів черевної порожнини при одночасному звуженні судин скелетної мускулатури і центральної нервової системи, що збільшує кровопостачання органів черевної порожнини на 30-80%.

Численні судинозвужувачі  шкіри відіграють велику роль в регуляції температури тіла. Між судинами шкіри і судинами органів черевної порожнини нерідко існують зворотні взаємини. При звуженні судин шкіри вони розширюються, і навпаки.

Біль викликає звуження судин органів черевної порожнини і шкіри, і водночас приплив крові до скелетних м’язів і центральній нервовій системі завдяки активному, а частиною пасивному розширенню знаходяться в них судин.

Для постачання кров’ю має значення довжина кровоносного шляху даного органу. Оскільки для всіх судин великого кола різниця в тиску в аорті і в порожнистих венах однакова, то кров тече через орган тим швидше, чим коротше кровоносний шлях. Це має значення для особливо великого постачання кров’ю серця, нирок і головного мозку. При відносному спокої величина кровопостачання органів різна. Порівняно більше інших органів забезпечуються кров’ю залози внутрішньої секреції, нирки, печінку і головний мозок.

Під час бігу внаслідок розширення капілярів м’язів велику кількість крові приливає в ноги. Після закінчення бігу завдяки припиненню скорочення м’язів, що проганяє кров до серця, відбувається застій крові в ногах. Це може призвести до втрати свідомості в результаті відливу крові від головного мозку – гравітаційний шок.

При різкому зростанні або уповільнення швидкості руху, але час гімнастичних вправ або польоті на швидкісних літаках і космічних кораблях кров відкидається убік, протилежну руху, що призводить до швидкого і великому приливу і відливу крові в головний мозок або від нього.

На розподіл крові в організмі впливає і положення тіла і спокої. При вертикальному положенні утруднення течії крові вгору, що викликається силою тяжіння, врівноважується плином крові зверху вниз. Однак при цьому знижується тиск на стінки судин, розташованих вище серця, і підвищується тиск на стінки судин, розташованих нижче серця, тому судини нижніх кінцівок додатково розтягуються.

Цьому розтягуванню протидіє збільшення тонусу стінок артерій по ній і більш розвинена м’язова оболонка у венах нижніх кінцівок. При переході у вертикальне положення в судини нижніх кінцівок відтікає 300 – 800 см3 крові, її обсяг у серці та легенях зменшується приблизно на 20%, а систолічний і хвилинний обсяги серця – на 25-40%. При такій зміні ноти особливо великі зміни кровотоку у підлітків (Н. Л. Фомін, 1974).

При зміні положення тіла людини з горизонтального і вертикальне (ортостатична проба) кровопостачання мозку чи не порушується завдяки звуженню кровоносних судин черевної порожнини під впливом чревного нерва.

При цьому завдяки відтоку великої кількості крові з судин черевної порожнини збільшується загальна кількість циркулюючої крові, що відшкодовує відлив крові до ніг, і тому кровопостачання головного мозку і серця не порушується.

Посилання на основну публікацію