Pастосування методів класифікації рослинного покриву

Є різні підходи використання кількісних показників класифікації фітоценозів за методом Браун-Бланке (Александрова, 1969; Трасе, 1973; Westgoff.van der Maarel, 1973; Mueller-DorrTbois, Ellenberg, 1974; Миркин, 1989). Більшість з них комп’ютеризовано завдяки застосуванню пакетів програм. Вони досить близькі, оскільки в їх основу покладено аналіз флористичного складу з побудовою матриці геоботанічних описів з певною структурою. Необхідної структури досягають завдяки механічному перерозподілу стовпчиків (описів) та рядків (видів), опрацювання на ЕОМ або, як це виконують останніми роками, за допомогою комп’ютера.

Одним з них є запропонований метод перетворення фітоценотич-них таблиць (Косман та ін., 1991), який останнім часом є головним методом у процесі класифікації рослинного покриву України. Особливістю застосування цього методу є використання всіх наявних видів угрупованнь з аналізом їх подібності в межах аналізованої фіто-ценотичної таблиці. Одержаним сукупностям видів-описів потрібно надати певний синтаксономічний статус. Перевагою цього методу є можливість аналізувати фітоценотичні таблиці будь-якої величини.

Дієвість певного методу класифікації залежить від наявності сталого методичного апарату. Якщо еколого-фітоценотична класифікація оперує насамперед ознакою домінування, а також різними біоморфологічними та екологічними ознаками головних видів, то для еколого-флористичної потрібно мати досить ефективну методику опрацювання описів фітоценозів, оскільки використання повного флористичного складу потребує наявності чіткого набору методик, які дають змогу визначати певні сукупності видів та описів, котрим буде надано певний синтаксономічний ранг. Наявність такої методики дає змогу значно уніфікувати особливості підходу дослідника незалежно від класифікації. Одержання певних сукупностей фітоценозів дає змогу визначити їхній статус з використанням наявних діагностичних видів та близьких синтаксономічних схем.

Для цього визначено діагностичний статус частини видів флори України із загальної кількості понад 5000 видів. З цією метою виявлено їхні діагностичні значення в опрацьованих фітоценотичних таблицях, а також за допомогою аналізу їх поширення. Введення цих значень стосовно видів, які беруть участь у певному опрацюванні, допоможе визначити синтаксономічний статус фітоценона з високою точністю. Визначити цілі та головні напрями його створення повинен спеціаліст – фіто- або біоценолог. Значне поширення класифікації рослинності за методом Браун-Бланке в Україні зумовило потребу в створенні програмного забезпечення для побудови синтаксономічних схем. В основу цього методу покладено спеціальне опрацювання валової таблиці описів. Пропонований підхід (Косман та ін., 1991; Sirenko, 1996) ґрунтується на математичній формалізації табличного методу, сутність якого полягає в зведенні задач упорядкування валової таблиці описів до відомої задачі дискретної оптимізації.

Задача дискретної оптимізації реалізується на комп’ютері, відрізняючись від наявних програм, котрі застосовують з аналогічною метою у фітоценології. Цей метод дає змогу аналізувати всю валову таблицю описів, а не тільки її активну частину. Це дає змогу використовувати для опрацювання всю вихідну інформацію (геоботанічні описи, введені в валову таблицю), виділяти синтаксони за системою Браун-Бланке довільного обсягу достатньо великої кількості підсумкових таблиць.

Щоб повніше зрозуміти метод Браун-Бланке, потрібно відтворити особливості вищих одиниць класифікації стосовно рослинного покриву, а також навести кілька прикладів із синтаксономії рослинності України, які допоможуть отримати повнішу інформацію щодо класифікації рослинних угруповань.

Посилання на основну публікацію