Особливості високих технологій

Високі технології об’єднує не тільки час виникнення, але і ряд спільних рис, що визначають їх особливий статус.

Головне, що виділяє високі технології, – це використання в них останніх досягнень науки, висока наукоємність. У кінцевій ціні товарів високої технології велика частка витрат на наукові дослідження. Час між фундаментальним відкриттям і його широким впровадженням зменшилася до кількох років, деякі фундаментальні дослідження з самого початку плануються і проводяться виходячи з їх можливого застосування в рамках високих технологій і їм передують великі маркетингові дослідження. Високі технології нерідко використовують об’єкти, про існування, структуру і властивості яких учені довідалися лише порівняно недавно, їх важко уявити собі в рамках звичайного здорового глузду. Деякі з цих об’єктів (наприклад головний герой новітньої біотехнології – ген) досі не до кінця вивчені.

Взаємодія з високими технологіями змінило підхід до фундаментальних наукових досліджень. Вкладення в науку, наукові кадри сьогодні – одна з найбільш вигідних форм вкладення капіталу. Наука все більше зрощується з бізнесом.

Цей процес почався давно. Ще в XVII в. Ф. Бекон в “філософії індустріальної науки” стверджував, що наука не повинна бути знанням заради знання і проголошував нову цінність науки, її спрямованість на користь людей і добробут держав. Фундаментальні наукові дослідження завжди рано чи пізно давали економічну вигоду, мали військове значення.

Поступово терміни впровадження наукових досягнень скорочувалися, в XX столітті наука стала найважливішим економічним фактором. У високотехнологічних областях фундаментальна наука стала конкурентоспроможна (за ступенем ризику, термінів комерціалізації і можливим доходам) з розробкою нових родовищ. Фінансовий ризик тут порівняно високий, купується “кіт у мішку” – технологія або продукт, створення яких може виявитися взагалі нездійсненним. Роботи можуть продовжитися на багато довше, ніж планувалося, вже розроблений процес може бути нерентабельним, неконкурентоспроможним, мало екологічним, впровадженню можуть перешкодити психологічні бар’єри, які стоять на шляху використання принципово нових продуктів і т. Д. Але висока і можливий прибуток при удачі. Тому великі фірми вкладають гроші у фундаментальні дослідження, організовуються нові комерційні фірми при університетах, незалежні венчурні фірми (від слова “venture” – пригода, ризик) широко залучають гроші дрібних вкладників – пересічних громадян, які повірили в можливість успіху.

Уряди розвинених країн активно підтримують наукові дослідження в галузі високих технологій прямими інвестиціями, податковими пільгами і т. Д.

Комерціалізація фундаментальної науки має як позитивні, так і негативні наслідки. Позитивні наслідки очевидні – великі обсяги фінансування життєво необхідні для сучасної науки, яка не може існувати без розвинутої інфраструктури, дорогого обладнання, кваліфікованого допоміжного персоналу, високого ступеня інформатизації і т. Д. Але втручання держави та комерційних структур призводить і до негативних наслідків. Виробляється новий режим існування науки: з інтелектуального заняття дивакуватих мешканців “вежі зі слонової кістки”, основна мета якого – осягнення істини, задоволення власної цікавості і марнославства і облагодетельствование всього людства, наука все більше стає ареною жорсткого економічного змагання країн, корпорацій та окремих учених. Елементи цього присутні в науці і раніше, проте такої тотальної комерціалізації наука минулого не знала. В результаті спотворюється внутрішня логіка розвитку науки, так як вибір напрямів досліджень часто здійснюється не з наукових міркувань, а з комерційної доцільності, страждає наукова етика. Найбільш талановиті вчені відволікаються на роботу в прикладних галузях, де доходи багато вище, ніж в університетах, в той же час в науці все більшого значення набувають менеджери, нерідко чужі духу науки і не надто заклопотані дотриманням писаних і неписаних норм наукової етики. Науковим дослідженням та самому духу науки серйозно шкодить засекречування інформації як на рівні держав, так і на рівні окремих фірм. Науці шкодить і те, що вона стає елементом масової культури, деякі наукові ідеї стають інтелектуальним кітчем (Д. Карнегі, Р. Хабард та ін.) [1].

Важливий аспект взаємодії високих технологій та фундаментальної науки – широке впровадження їх досягнень у наукові дослідження в усіх галузях: створені з їх допомогою прилади, реактиви, підходи, методики справили революційний переворот в експериментальних дослідженнях, у передачі та обробки інформації і дозволили різко підвищити темп розвитку науки , створити ряд сучасних наукових напрямків.

Роль інформаційних технологій та електроніки в усіх галузях сучасної науки загальновідома. Комп’ютери з самого свого виникнення (в перші повоєнні роки) використовувалися в науці і різко розширили її можливості, вони були одним з основних двигунів першого етапу науково-технічної революції (середина 40-х – кінець 60-х років). Поява ж мікропроцесорів, зниження вартості комп’ютерів і зростання їх можливостей, поява глобальних комп’ютерних мереж створили якісно нові умови для наукової діяльності. Вже в другій половині 70-х років мікропроцесори проникали практично в усі експериментальні наукові дослідження, сприяючи бурхливому зростанню науки. Експериментальна наука перетворилася на індустріальну за масштабами, високоавтоматизовану сферу діяльності. Комп’ютерне моделювання, обробка та передача інформації широко застосовуються і в теоретичних науках, у тому числі – в гуманітарних галузях. Складні науково-технічні проекти вимагають застосування розвинених систем управління та експертних систем, неможливих без використання комп’ютерних технологій.

Досягнення біотехнології також мають величезне значення для розвитку ряду природничих наук (біології, хімії, екології, медицини та ін.). Її продукти і методи – моноклональні антитіла, ферменти, ДНК-зонди – дозволяють визначати присутність мікроскопічних домішок окремих речовин, вірусів, генів, розрізняти ізомери органічних молекул, причому це можна робити і всередині живого організму, не порушуючи його цілісності. Методи клітинних культур фантастично прискорюють темпи досліджень в біології та медицині.

Посилання на основну публікацію