Досягнення сучасної біології пов’язані з поглибленням розуміння рівнів організації живого. Цьому сприяв розвиток порівняльних біологічних методів дослідження живих систем, а також використання фізико-хімічних і математичних підходів в біологічних методах.
Самі по собі елементи організму – органи, тканини, клітини і т. д. – в сумі ще не уявляють організму. І лише поєднання їх в еволюційно обумовленому порядку і відповідному взаємодії утворює цілісний організм як відкриту систему, обмінюються із зовнішнім середовищем речовиною та енергією.
У всіх живих істот самою елементарною одиницею, що забезпечує здійснення явищ життя і перетворення енергії, служить клітина.
У одноклітинних організмів їх єдина клітина добре пристосована до виконання життєво важливих функцій, забезпечуючи такі процеси, як зростання, розвиток, подразливість, обмін речовин та ін.
У багатоклітинних організмів у процесі еволюції сформувалися спеціалізовані клітини, що мають однакову будову і виконують однакові функції – тканини.
Клітини окремих тканин у багатоклітинних організмів високодиференційовані. Клітини тканин подібні за своєю будовою, структурно і функціонально пов’язані між собою і мають, як правило, спільне походження.
У вищих рослин відомі такі типи тканин – освітня, покривна, провідна, механічна і основна.
Тканини тварин, на відміну від рослинних, мають у своєму складі міжклітинну рідину. У тварин організмів виділяють чотири типи тканин: епітеліальна, сполучна, м’язова і нервова.
Таким чином, багатоклітинні організми складаються з клітин різних типів, які входять до складу певних типів тканин. З тканин, своєю чергою, складаються органи; ті з них, які виконують загальні функції, утворюють системи органів.
Всі органи діляться на вегетативні і генеративні органи (статеві).
Функціональна цілісність тваринних організмів забезпечується регуляторними системами (нервової, гуморальної, імунної).
Багатоклітинні рослинні та тваринні організми по-різному реалізують свої життєві функції, що пов’язано зі способом їхнього харчування (гетеротрофи, автотрофи). Однак деякі процеси життєдіяльності їх подібні.
Рослини, як цілісні інтегровані організми, можуть регулювати свої життєві функції, а також впливати на інші організми за допомогою біологічно активних речовин (фітогормонів, фітонцидів та ін.)
Вони здатні сприймати подразнення з навколишнього середовища і певним чином реагувати на них (тропізми).
У більшості багатоклітинних тварин організмів є системи органів:
- опорно-рухова;
- травна;
- дихальна;
- кровоносна;
- видільна;
- ендокринна;
- статева;
- нервова.
Всі вони складаються з цілого ряду органів. Органи та їх системи утворюють єдиний цілісний організм, здатний до обміну речовин, розмноження, розвитку і саморегуляції.
Регуляція діяльності окремих органів і систем органів в цілому здійснюється нейро-гуморальним механізмом.
Саме він забезпечує узгодженість у функціональної діяльності всього організму, його реакції на зміну умов проживання, а також підтримує стабільність внутрішнього середовища – гомеостаз.
Біохімічні дослідження показали, що кожна клітина має дві головні сторони свого існування. Одна з них забезпечує життєдіяльність клітини при програмує вплив генетичної інформації. У цьому випадку в протіканні обміну речовин першорядну роль відіграють білки.
Друга сторона забезпечує запис спадкової інформації та її передачу по поколіннях. У цьому випадку першорядну роль відіграють нуклеїнові кислоти.
Таким чином, сутність явища життя (організму) як відкритої системи, що одержує речовина і енергію з навколишнього середовища, полягає в упорядкованому взаємодії білків і нуклеїнових кислот, здійснюваному в клітці.