✅Організм як рівень існування живої природи

Досягнення сучасної біології пов’язані з поглибленням розуміння рівнів організації живого. Цьому сприяв розвиток порівняльних біологічних методів дослідження живих систем, а також використання фізико-хімічних і математичних підходів в біологічних методах.

Самі по собі елементи організму – органи, тканини, клітини і т. д. – в сумі ще не уявляють організму. І лише поєднання їх в еволюційно обумовленому порядку і відповідному взаємодії утворює цілісний організм як відкриту систему, обмінюються із зовнішнім середовищем речовиною та енергією.

У всіх живих істот самою елементарною одиницею, що забезпечує здійснення явищ життя і перетворення енергії, служить клітина.

У одноклітинних організмів їх єдина клітина добре пристосована до виконання життєво важливих функцій, забезпечуючи такі процеси, як зростання, розвиток, подразливість, обмін речовин та ін.

У багатоклітинних організмів у процесі еволюції сформувалися спеціалізовані клітини, що мають однакову будову і виконують однакові функції – тканини.

Клітини окремих тканин у багатоклітинних організмів високодиференційовані. Клітини тканин подібні за своєю будовою, структурно і функціонально пов’язані між собою і мають, як правило, спільне походження.

У вищих рослин відомі такі типи тканин – освітня, покривна, провідна, механічна і основна.

Тканини тварин, на відміну від рослинних, мають у своєму складі міжклітинну рідину. У тварин організмів виділяють чотири типи тканин: епітеліальна, сполучна, м’язова і нервова.

Таким чином, багатоклітинні організми складаються з клітин різних типів, які входять до складу певних типів тканин. З тканин, своєю чергою, складаються органи; ті з них, які виконують загальні функції, утворюють системи органів.

Всі органи діляться на вегетативні і генеративні органи (статеві).

Функціональна цілісність тваринних організмів забезпечується регуляторними системами (нервової, гуморальної, імунної).

Багатоклітинні рослинні та тваринні організми по-різному реалізують свої життєві функції, що пов’язано зі способом їхнього харчування (гетеротрофи, автотрофи). Однак деякі процеси життєдіяльності їх подібні.

Рослини, як цілісні інтегровані організми, можуть регулювати свої життєві функції, а також впливати на інші організми за допомогою біологічно активних речовин (фітогормонів, фітонцидів та ін.)

Вони здатні сприймати подразнення з навколишнього середовища і певним чином реагувати на них (тропізми).

У більшості багатоклітинних тварин організмів є системи органів:

  • опорно-рухова;
  • травна;
  • дихальна;
  • кровоносна;
  • видільна;
  • ендокринна;
  • статева;
  • нервова.

Всі вони складаються з цілого ряду органів. Органи та їх системи утворюють єдиний цілісний організм, здатний до обміну речовин, розмноження, розвитку і саморегуляції.

Регуляція діяльності окремих органів і систем органів в цілому здійснюється нейро-гуморальним механізмом.

Саме він забезпечує узгодженість у функціональної діяльності всього організму, його реакції на зміну умов проживання, а також підтримує стабільність внутрішнього середовища – гомеостаз.

Біохімічні дослідження показали, що кожна клітина має дві головні сторони свого існування. Одна з них забезпечує життєдіяльність клітини при програмує вплив генетичної інформації. У цьому випадку в протіканні обміну речовин першорядну роль відіграють білки.

Друга сторона забезпечує запис спадкової інформації та її передачу по поколіннях. У цьому випадку першорядну роль відіграють нуклеїнові кислоти.

Таким чином, сутність явища життя (організму) як відкритої системи, що одержує речовина і енергію з навколишнього середовища, полягає в упорядкованому взаємодії білків і нуклеїнових кислот, здійснюваному в клітці.

Посилання на основну публікацію