Найпростіші, які викликають захворювання

Багато видів найпростіших негативно впливають на життя і здоров’я людини та тварин, оскільки викликають важкі захворювання. Наприклад, в організмі людини паразитує більше 30 видів найпростіших. Тому традиційний підхід до визначення ролі найпростіших – опис їх хвороботворних властивостей, способів зараження, поширення та розвитку.

Найбільш відомі з хвороботворних найпростіших малярійні плазмодії. Вони відносяться до загону кров’яних споровиків, куди входить кілька десятків видів, частина життєвого циклу яких проходить в еритроцитах хребетних тварин – ссавців, птахів, рептилій (плазунів). Переносниками цих паразитів є кровоссальні комахи, найчастіше комарі. В людині паразитує кілька видів плазмодія, що викликають різні форми малярії.

Потрапляючи в кров людини зі слиною комара з роду анофелес, збудник малярії розноситься по всьому тілу, затримуючись в печінці, а потім переселяється в еритроцити, де харчується гемоглобіном. Відразу в багатьох еритроцитах йде розмноження паразитів. Потім всі вони одночасно розривають оболонку еритроцитів і виходять у кров’яне русло. При цьому в кров також потрапляють отруйні продукти їх життєдіяльності. Це і викликає приступ лихоманки. Після того як паразити впроваджуються в нові еритроцити, температура тіла хворого нормалізується до їх наступного масового виходу.

Найпоширеніша – так звана триденна лихоманка (напади відбуваються через кожні 48 годин). Є ще чотириденна лихоманка (напади – через 72 години). Найнебезпечніші форми малярії – тропічні, при них напади повторюються через кожні 24 години, лихоманка тримається дуже довго і може призвести до смерті хворого. Від малярії допомагає хінін, проте рідко вдається повністю знищити паразита в крові. Цілком життєздатного плазмодія можна знайти в крові людини навіть через багато десятиліть після одужання від малярії.

Не менш небезпечна хвороба – токсоплазмоз; викликається споровики із загону кокцидий. Це внутрішньоклітинний паразит, який вражає мозкову та інші тканини ссавців і птахів. Токсоплазмози різноманітні в проявах і практично не піддаються лікуванню.

Величезна кількість так званих м’ясних споровиков паразитує в м’язах хребетних. Тому погано проварене м’ясо може стати причиною зараження людини цими паразитами.

Різні види кокцидий з споровиков викликають важкі захворювання (кокцидіоз) у кроликів, курчат, телят і завдають значної шкоди господарству. Для боротьби з кокцидіозом необхідно не тільки застосовувати спеціальні ліки, а й ретельно очищати місця утримання тварин, щоб не допустити забруднення води і корму.

Збудниками ряду небезпечних хвороб людини і тварин є паразитичні жгутіконосци. Один з видів трипаносом викликає «сонну хворобу», від якої в Африці щорічно вмирають тисячі людей. Природний резервуар цього паразита – африканські антилопи, абсолютно не страждають від присутності в їх крові жгутіконосцев. Переносниками трипаносом є кровоссальні мухи цеце – кілька видів роду глоссінія. Тріпаносоми проникають в кров, лімфатичні залози, а потім і в спинномозкову рідину. При відсутності лікування «сонна хвороба» завжди призводить до смерті.

Не тільки людина, але і тварини схильні до «сонної хвороби». З місцевих африканських тварин на неї хворіють, наприклад, леви. Особливо ж страждає завезений домашню худобу. До сих пір деякі райони Африки саме через «сонної хвороби» не вдалося пристосувати для скотарства і землеробства. В якійсь мірі трипаносома разом з мухою цеце справила позитивний вплив на природу Африки, зберігши неосвоєними і заповідними значні території континенту (рис. 54).

Споріднені трипаносомами лейшмании розносяться москітами (з роду флеботомус) і викликають важкі захворювання людини – лейшманіоз та пендинская виразку. Вони поширені в Середній Азії і Закавказзі. Природний джерело збудника лейшманіозів – собаки, а пендинской виразки (або шкірного лейшманіозу) – гризуни, в норах яких поселяються москіти.

Частим паразитом жовчних проток і кишечника людини, особливо у дітей, є лямблії. Відомі також такі жгутіконосци – паразити кишечника і сечостатевих шляхів людини, як трихомонади (рис. 55).

Знаючи особливості біології хвороботворних найпростіших, слід звертати особливу увагу на дотримання особистої гігієни та уникати контакту з переносниками паразитів.

Але несправедливо говорити про найпростіші як про завідомо шкідливі організми. Позитивна роль найпростіших на нашій планеті набагато значніше.

Посилання на основну публікацію