Модель хвороби

Суб’єктивно хвороба сприймається як погане самопочуття, що виявляється в різних симптомах захворювання і скаргах пацієнта. Однак самопочуття не завжди прямо пропорційно наявному об’єктивному дефекту: маючи серйозне захворювання, людина може не відчувати до деяких пір ніякого дискомфорту (як, наприклад, часто буває при онкологічних захворюваннях), і навпаки, пацієнт може пред’являти безліч скарг при об’єктивному відсутності хвороби як такої. Між цими двома крайнощами існує безліч варіантів невідповідності тяжкості органічного ураження і суб’єктивного дискомфорту.

Далі сам факт захворювання і суб’єктивне його сприйняття впливають на соціальне функціонування індивіда. Парсонс (1967) запропонував термін»роль хворого», під якою розумів змінені соціальні очікування по відношенню до людини, визнаному хворим: він позбавляється від певних звичних завдань (робота, наприклад), йому висловлюється співчуття і надається допомога, проте накладається і ряд нових обов’язків: хвора людина має берегти себе, намагатися якомога швидше одужати, при необхідності відвідуючи лікаря і виконуючи всі його вказівки. Змінене соціальне функціонування впливає (як видно зі схеми) на саме захворювання і його симптоми.

Поняття»роль хворого»припускає, що існує і»роль здорового». Під останньою ми будемо розуміти соціальне очікування, що людина, у якого немає яких-небудь відхилень, буде в змозі виконувати свої нормальні ролі – працюючої людини, студента, батька і т.п.

Посилання на основну публікацію