Методика визначення числа еритроцитів у крові людини

Визначення формених елементів крові людини (в тому числі еритроцитів) може проводитися під мікроскопом за допомогою спеціальних рахункових камер, а також за допомогою автоматичних електронних приладів – целлоскопів. У целлоскопі кров із заданою швидкістю просочується через вузький капіляр, діаметр якого дорівнює діаметру еритроцита або лейкоцита. Капіляр висвітлюється пучком світла, який фокусується на фотоелементі. При потраплянні світла на формений елемент змінюється освітленість фотоелемента, що реєструється спеціальним лічильником.
У клінічній практиці найбільш широке поширення набула камера Бюркера з сіткою Горяєва.
Камера являє собою товсте предметне скло, в центрі якого розташовані дві вигравірувані сітки, відокремлені один від одного поперечним жолобком. Частина камери, де розташовані сітки, поглиблена в порівнянні з іншими поверхнями на 0,1 мм і відділена від бічних частин поздовжньо розташованими желобками.
Таким чином, якщо на сітку Горяєва помістити краплю крові і накрити її покривним склом, то необхідний об’єм крові буде знаходитися в сітці, а надлишок витече з камери по жолобках.
Сітка Горяєва складається з 225 великих квадратів. 225 великих квадратів розділені на малі, причому в кожному з них міститься по 16 малих квадратів. Сторона кожного малого квадрата дорівнює 1/20 мм. Його площа відповідно – 1/400 м2, а об’єм, враховуючи висоту стовпа рідини в 0,1 мм, – 1/4000 м3.
Для підрахунку числа еритроцитів можна взяти невелику кількість крові (наприклад, з пальця). Кров перед дослідженням розводиться в 200 разів фізіологічним або гіпертонічним розчином. (При використанні гіпертонічного розчину еритроцити стають більш рельєфними і їх легше вважати під мікроскопом.) Після приготування розведеного розчину крові він поміщається в камеру Бюркера і накривається покривним склом. Необхідно взяти мікроскоп, налаштувати його на мале збільшення і знайти сітку Горяєва, тільки після цього можна перевести мікроскоп на велике збільшення.
Еритроцити вважаються в 5 великих квадратах, розташованих по діагоналі сітки Горяєва, за умови, що кожен з них розділений на 16 маленьких, а еритроцити вважають в 80 малих квадратах.
За правилом Бюркера в малому квадраті еритроцити вважають всередині квадрата, а також по верхній і лівій межі даного квадрата.
Після підрахунку за формулою проводять обчислення еритроцитів в 1 л крові.
X = ((A × 4000 × 200) / 80) × 106.
У даній формулі:
X – кількість еритроцитів в 1 л крові;
А – кількість еритроцитів у 5 великих або 80 малих квадратах сітки Горяєва;
4000 – множник, розрахованих виходячи з обсягу малого квадрата в 1/4000 м3 і приводить результат до об’єму 1 мкл;
200 – ступінь розведення крові фізіологічним або гіпертонічним розчином;
106 – коефіцієнт для перерахунку числа еритроцитів в міжнародну систему одиниць (СІ).

Посилання на основну публікацію