Методи визначення енергетичних витрат

Методи вимірювання енергетичних витрат, що застосовуються в медичній практиці, діляться на методи прямої і непрямої калориметрії Пряма калориметрія заснована на безпосередньому вимірі тепловіддачі організму. Для такого виміру необхідно досить складний пристрій калориметрична камера В неї поміщають людину і вимірюють зміна температури теплоносія, який циркулює між стінками калориметр. За цим виміром обчислюють тепловіддачу і, отже, енергію, що витрачається організмом. Метод прямої калориметрії застосовується рідко через громіздкість і дорожнечі частіше застосовуються методи непрямої калориметрії.

Методи непрямої калориметрії засновані на обліку газообміну організму з атмосферою. Використовуючи газоаналізатор і спірограф, визначають кількість і газовий склад повітря, що видихається. На основі цього обчислюють споживання кисню і виділення вуглекислого газу в одиницю часу. Потім обчислюють дихальний коефіцієнт – відношення обсягу виділеного вуглекислого газу до об’єму поглиненого кисню за одиницю часу. Величина дихального коефіцієнта характеризує склад органічних речовин, які використовуються організмом для отримання енергії. Якщо окислюються вуглеводи, то дихальний коефіцієнт дорівнюватиме 1. Причина такого співвідношення видно з нижче наведеної реакції окислення глюкози:

Визначення поняття і вступні матеріали. Харчуванням називають процеси надходження, перетравлення, всмоктування і засвоєння в організмі речовин, необхідних для забезпечення життєдіяльності, зростання, розвитку і активної взаємодії організму із середовищем проживання.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Корінь