Математичні розрахунки індексу вимирання популяції

Існує математичні моделі, які дозволяють оцінити чисельність мінімально життєздатної популяції, тобто такої популяції, в якій спадання генетичної різноманітності за одне покоління вкрай мало і яка може існувати довго.

Згадайте, що для цього важливо не тільки загальне число особин в популяції, але і те, які це особини і який їхній реальний внесок в майбутні покоління. Для оцінки числа розмножуються особин використовують такий показник, як генетично ефективний розмір популяції (або її ефективна чисельність). Чим ближче реальний і генетично ефективний розмір популяції, тим більша ймовірність її виживання. Є кілька моделей оцінки ефективної чисельності: Перша з них дозволяє врахувати співвідношення різних статей:

Ne = 4N1N2 / (N1 + N2), де Ne – генетично ефективний розмір популяції, N1 і N2 – відповідно число самок і самців.

Якщо відома ефективна чисельність і задано співвідношення числа самців і самок, то за цією формулою можна приблизно оцінити реальну чисельність мінімально життєздатної популяції (N1 + N2), яку можна використовувати при природоохоронних заходах. Причому мова йде тільки про особинах, здатних розмножуватися! Зменшення же швидкості втрати мінливості в популяції в подібній ситуації часто можна домогтися тільки за рахунок її поділу на кілька поселень меншого розміру.

Чисельність багатьох видів і популяцій настільки мала, що реально виробити заходи щодо їх збереження в живій природі дуже складно. Часто це можливо тільки в межах територій, що охороняються, де екосистеми охороняються повністю. Разом з тим при виділенні ділянок для охорони якихось конкретних видів необхідно пам’ятати, що багато хто з них поширені плямисто і що для тривалого існування популяції необхідна чимала кількість особин, зазвичай пов’язаних зі значною територією.

...
ПОДІЛИТИСЯ: