Макроеволюція – результат мікроеволюції

Всі відомі мікроеволюційні процеси протікають в сукупностях перемішуються особин виду. В результаті у нового виду через що сталися в процесі мікроеволюції незліченних генетичних поєднань і при впливі природного добору з’являються нові видові характеристики, що забезпечують можливість існування в певних умовах зовнішнього середовища.

Нові ознаки і властивості можуть стати причиною освоєння новим видом інших місць проживання, нових джерел живлення. Це призводить вид до посилення розмноження, збільшення чисельності та до розселення на нові території. В цьому процесі окремі групи особин завжди виявляються в дещо інших місцях проживання. На цій основі розвивається популяционная структура виду, відбувається краще освоєння їм різних місць проживання на території ареалу, а також створюються можливості для нової диференціації виду.

З утворенням нового виду мікроеволюційні процеси не припиняються, а продовжуються далі без будь-якого перерви. Новий вид, завершуючи один етап грандіозного і постійно триваючого в живому світі процесу еволюції, знаменує початок нового етапу – утворення нового виду, з новими властивостями і новою долею. Тому вид називають якісним етапом еволюційного процесу. Безперервно поточний мікроеволюційні процес видоутворення супроводжується великими еволюційними подіями, захоплюючими інші систематичні групи крупніше, вище виду. Їх називають надвідовие групами. Це рід, сімейство, загін (тільки у тварин), клас, тип (відділ – у рослин), царство і надцарство.

Еволюційні процеси, що відбуваються в надвідових систематичних групах, називають макроеволюцією (греч. Makros – «довгий», «великий»). Макроеволюція – це процеси еволюційних подій великого масштабу, що ведуть до формування груп організмів більш високого рангу, ніж вид.

Макроеволюція не має специфічних механізмів і здійснюється тільки за допомогою мікроеволюції, будучи її загальним зовнішнім виразом. Відсутність принципових відмінностей у протіканні мікроеволюційних і макроеволюціонние процесів дозволяє розглядати їх як дві сторони єдиного еволюційного процесу. Єдність і безперервність мікроеволюційних процесу при цьому не порушуються: все так же протікають елементарні еволюційні процеси всередині кожного новоствореного виду не тільки до нового чергового видоутворення, але і після нього.

З одного вихідного виду можуть виникнути декілька різних видів, разом складових загальну групу – рід. Пологи можуть бути об’єднані в більш складну групу – сімейство, а сімейства – в ще більш складні, великі групи (класи, типи і т. Д.), Пов’язані спільністю походження і загальними рисами будови.

Цілісність груп надвидового рангу визначається не генетичним властивістю популяцій (як у виду), а єдністю будови і властивостей, що підкреслює спорідненість цих груп і загальну близькість по комплексу ознак.

У підсумку складних міжвидових відносин виникають особливі системи форм родинних організмів, біологічно ізольованих один від одного, такі як рід, сімейство, відділ і т. Д. Наприклад, види чорної і червоної смородини входять в один рід смородина. Разом з близькоспоріднених родом агрус вони входять в сімейство крижовніковий, клас Дводольні, відділ Покритонасінні, царство Рослини і Домен Еукаріоти. При цьому у всіх цих груп організмів, що входять в таксони (систематичні об’єднання), є багато схожих властивостей, які підкреслюють їхній спорідненість.

Виникнення складної системи супідрядних форм родинних організмів різного рангу вище виду є подією макроеволюції.

Макроеволюція відбувається протягом геологічних епох протягом десятків мільйонів років. Величезні масштаби макроеволюціонних явищ, що охоплюють мільйони років (наприклад, виникнення нових сімейств і загонів), виключають можливість їх безпосереднього експериментального дослідження. Тому для доказу макроеволюційного процесу користуються непрямим матеріалом: даними систематики, палеонтології, біогеографії, Морфофізіологія, порівнянням структур ДНК, молекул хлорофілу або гемоглобіну та ін.

Наявні в даний час докази дозволяють з великим ступенем точності відновити хід еволюційного (історичного) процесу на будь-яких рівнях вище виду та виділити загальні, характерні для більшості груп особливості їх історичного розвитку (рис. 52).

Проте всі ці процеси макроеволюції засновані на вже відомих пускових механізмах мікроеволюції.

Весь процес макроеволюції здійснюється тільки за допомогою елементарних процесів мікроеволюції.

Розуміння механізмів протікання мікроеволюції, первинно викликає дивергенцію популяцій, забезпечує розуміння історичного ходу еволюційних подій макроеволюції, результатом якої стало велике розмаїття біологічних форм життя на нашій планеті.

Посилання на основну публікацію