Критерії і ознаки виду

Поняття виду є одним з головних в біології. Однак неможливо дати визначення виду лише по одній його особливості. Для цього необхідно розглянути основні його критерії, головними з яких є: морфологічний, фізіолого-біохімічний, еколого-географічний і генетико-репродуктивний.

Морфологічний критерій характеризує вид по зовнішньому та внутрішньому будовою його особин. Однак цей критерій не абсолютний, тому що існують морфологічно подібні види-двійники. Наприклад, в Європі живуть шість самостійних видів комарів з роду Anopheles, хоча раніше вважали, що малярійний комар це один вид.

Фізіолого-біохімічний критерій демонструє особливості фізіологічних процесів, які притаманні різним видам. Але і цей критерій не завжди точний, оскільки багато процесів у природі універсальні. Це відноситься до генетичним кодом і біосинтезу білка.

Еколого-географічний критерій характеризує вид відповідно до території її проживання (географічна зона) і займаної ним екологічної нішею. Обидва ці аспекти включаються в поняття адаптивної ніші (не плутати з екологічною нішею!). Тим часом існують види-космополіти, які широко поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди. До них відносяться земляні хробаки, комарі, миші; серед рослин – береза, ялина та ін. Тому цей критерій, як і всі попередні, не може вважатися абсолютним.

Генетико-репродуктивний критерій заснований на механізмах генетичної ізоляції, що перешкоджає схрещуванню між особинами різних видів. Проте вже згадувалася можливість подолання цього бар’єру і міжвидові гібриди все-таки можуть бути. Вдобавок цей критерій непридатний до організмів з безстатевим розмноженням.

Таким чином, жоден з перерахованих критеріїв не може бути визнаний єдиним і всеосяжним. Вигляд можна охарактеризувати лише за сукупністю всіх критеріїв. Основними ознаками виду, що відображають особливості цього рівня організації життя, є: дискретність, цілісність, стійкість, чисельність та історичність.

Дискретність показує факт існування відособленості розглянутого виду від інших видів відповідно з перерахованими вище критеріями.

Цілісність демонструє складну внутрішню структуру виду, що представляє собою добре організовану систему, в якій внутрішньовидові форми (популяції, раси, підвиди) об’єднані різного типу внутрішньовидовими адаптаціями.

Чисельність демонструє, що вид складається не з однієї особини, а з безлічі.

Стійкість показує здатність виду існувати тривалий час. Причиною цьому служить зміна поколінь, при цьому тривалість життя особини завжди обмежена, але після неї залишається потомство, яке також бере участь в розмноженні.

Історичність показує відносність стійкості виду. На Землі існувала величезна кількість видів рослин, тварин та інших організмів, які не збереглися до наших днів. Також непостійні і нині живуть види. Тривалість існування видів неоднакова. Наприклад, гаттерия, хітони і деякі інші види відомі ще по відкладеннях мезозою, проте вони живуть і понині, між тим шаблезубі кішки, Морська корова, дронти і багато інших набагато більш молоді види з різних причин вимерли. Саме стійкість і історичність виду викликають найбільший інтерес серед еволюціоністів.

Посилання на основну публікацію