✅Клінічне мислення, визначення, специфіка

Клінічне мислення, визначення, специфіка. Стиль клінічного мислення і його зміни на різних етапах розвитку медицини

Клінічне мислення являє собою одну з когнітивних функцій, здійснюваних лікарем з метою досягнення певного результату. Цим результатом можуть бути:

  • постановка правильного діагнозу;
  • грамотний вибір необхідного лікування.

Вчитися лікар продовжує і після отримання диплома і вчиться все своє життя. Кожен лікар повинен прагнути до оволодіння основними принципами клінічного мислення як до найвищого рівня розвитку своїх здібностей. Необхідними складовими клінічного мислення є аналіз і синтез інформації, що надходить, а не просте порівняння даних, отриманих при порівнянні з еталоном.

Клінічне мислення характеризується здатністю до прийняття адекватного в кожній окремій ситуації рішення з метою досягнення найбільш сприятливого результату.

Лікар повинен вміти не тільки прийняти рішення, але і взяти на себе відповідальність за його прийняття, а це стане можливим при повноцінній теоретичній підготовці лікаря, коли прийняття рішень буде обумовлено його знаннями, буде обдуманим і усвідомленим, буде спрямована на досягнення цілком певної мети. Лікар, що володіє здатністю до клінічного мислення, завжди грамотний, кваліфікований фахівець.

Але, на жаль, не завжди лікар з великим досвідом може похвалитися здатністю до такого мислення. Деякі називають таку властивість лікарською інтуїцією, але відомо, що інтуїція є постійною роботою мозку, спрямованої на вирішення певної проблеми. Навіть коли лікар зайнятий іншими питаннями, якась частина мозку перебирає можливі варіанти вирішення проблеми, і, коли знаходиться єдино вірний варіант, він і розцінюється як інтуїтивне рішення.

Клінічне мислення дозволяє оцінювати стан хворого як цілісного організму, з урахуванням всіх його особливостей, розглядає хворобу як процес, з’ясовуючи фактори, що призводять до її розвитку, її подальшу еволюцію з додатковими ускладненнями та супутніми захворюваннями.

Такий підхід дозволяє підібрати правильну схему лікування.

Облік принципів діалектики, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між процесами, що відбуваються в організмі, використання при вирішенні питань основних принципів логіки дозволяють мисленню вийти на якісно новий рівень розвитку. Тільки фахівець, що володіє клінічним мисленням, може гідно і ефективно здійснювати свою основну задачу – лікувати людей, позбавляти їх від страждань, підвищувати якість їх життєдіяльності.

Посилання на основну публікацію