Карл Лінней і роль його робіт у становленні еволюційної теорії

Людину завжди цікавило, звідки виник такий прекрасний світ тварин і рослин, чи завжди він був таким, як зараз, чи змінюються організми, що існують у природі. Очима одного покоління важко, а часом і неможливо виявити значні зміни в навколишньому світі, тому в людини спочатку сформувалося уявлення про незмінність навколишнього світу, особливо світу тварин (фауни) і рослин (флори).

Уявлення про незмінність органічного світу називаються метафізичними, а людей (у тому числі і вчених), які поділяють ці погляди, називають метафізиками.
Найбільш затяті метафізики, які вважають, що все живе створене Богом і не змінюється з дня створення, називаються креаціоністами, а псевдовчених про божественне творіння живого і його незмінності – креационизмом. Це вкрай реакційне вчення, воно гальмує розвиток науки, заважає нормальній діяльності людини як у розвитку цивілізації, так і в звичайному житті.

Креаціонізм був поширений в середні століття, але і в даний час цього вчення дотримуються віруючі люди і церковні діячі, правда, і тепер церква визнає змінність живого і вважає, що тільки душа була створена Богом.

У міру накопичення знань про природу, систематизації знань було виявлено, що світ змінюємо і це в подальшому призвело до створення та розробці еволюційної теорії.

Видатним вченим- біологом, який був метафізиком і креаціоністом, але своїми роботами підготували можливість розробки еволюційної теорії, був шведський природодослідник Карл Лінней (1707-1778).
К. Лінней створив найдосконалішу штучну систему органічного світу. Вона була штучною тому, що в її основу Лінней поклав ознаки, які часто не відображали спорідненість між організмами (що в той час було і неможливо через неповноту знань про організми). Так, він відніс бузок і запашний колос (рослини зовсім різних класів і родин) в одну групу тому, що обидва ці рослини мають по дві тичинки (запашний колосок відноситься до класу однодольних, сімейство злакових, а бузок – до класу дводольних, сімейство маслинових).

Система, запропонована К. Ліннея, була практичною, зручною. У ній застосовувалася бінарна номенклатура, яку ввів Лінней і яка використовується і в даний час через свою раціональності. У даній системі вищим таксоном був клас. Рослини поділялися на 24 класи, а тварини – на шість. Науковим подвигом К. Ліннея було включення людини в царство Тварини, що під час безроздільного панування релігії було далеко не безпечним для вченого. Значення системи К.Линнея для подальшого розвитку біології полягає в наступному:

1) вона створила основи для наукової систематизації, так як в ній було чітко видно, що між організаціями існує взаємозв’язок і родинні взаємини;

2) ця система поставила завдання з’ясування причин подібності між організмами, що стало стимулом для вивчення глибинних чорт й пояснення причин такої подібності.

До кінця життя К.Лінней відмовився від ідеї незмінності видів, так як запропонована ним система органічного світу не вкладалася в рамки метафізичних і креаційних уявлень.

ПОДІЛИТИСЯ: