Карл Лінней і роль його робіт у становленні еволюційної теорії

Людину завжди цікавило:

  • звідки виник такий прекрасний світ тварин і рослин?
  • чи завжди він був таким, як зараз?
  • чи змінюються організми, що існують у природі.

Очима одного покоління важко, а часом і неможливо виявити значні зміни в навколишньому світі, тому в людини спочатку сформувалося уявлення про незмінність навколишнього світу, особливо світу тварин (фауни) і рослин (флори).

Уявлення про незмінність органічного світу називаються метафізичними, а людей (у тому числі і вчених), які поділяють ці погляди, називають метафізиками.

Найбільш затятих метафізиків, які вважають, що все живе створене Богом і не змінюється з дня створення, називаються креаціоністами, а псевдовчених про божественне творіння живого і його незмінності – креаціонізмом. Це вкрай реакційне вчення, воно гальмує розвиток науки, заважає нормальній діяльності людини як у розвитку цивілізації, так і в звичайному житті.

Креаціонізм був поширений в середні століття, але і в даний час цього вчення дотримуються віруючі люди і церковні діячі, правда, і тепер церква визнає змінність живого і вважає, що тільки душа була створена Богом.

У міру накопичення знань про природу, систематизації знань було виявлено, що світ змінюємо і це в подальшому призвело до створення та розробки еволюційної теорії.

Видатним вченим-біологом, який був метафізиком і креаціоністом, але своїми роботами підготували можливість розробки еволюційної теорії, був шведський природодослідник Карл Лінней (1707-1778).

Карл Лінней створив найдосконалішу штучну систему органічного світу.

Вона була штучною тому, що в її основу Лінней поклав ознаки, які часто не відображали спорідненість між організмами (що в той час було і неможливо через неповноту знань про організми). Так, він відніс бузок і запашний колос (рослини зовсім різних класів і родин) в одну групу тому, що обидві ці рослини мають по дві тичинки (запашний колосок відноситься до класу однодольних, сімейство злакових, а бузок – до класу дводольних, сімейство маслинових).

Система, запропонована Карлом Ліннеєм, була практичною, зручною. У ній застосовувалася бінарна номенклатура, яку ввів Лінней і яка використовується і в даний час, дякуючи своїй раціональності. У даній системі вищим таксоном був клас.

Рослини поділялися на 24 класи, а тварини – на шість.

Науковим подвигом Карла Ліннея було включення людини в царство Тварини, що під час безроздільного панування релігії було далеко небезпечним вчинком для вченого. Значення системи К. Ліннея для подальшого розвитку біології полягає в наступному:

  • вона створила основи для наукової систематизації, так як в ній було чітко видно, що між організаціями існує взаємозв’язок і родинні взаємини;
  • ця система поставила завдання з’ясування причин подібності між організмами, що стало стимулом для вивчення глибинних рис й пояснення причин такої подібності.

До кінця життя К. Лінней відмовився від ідеї незмінності видів, так як запропонована ним система органічного світу не вкладалася в рамки метафізичних і креаційних уявлень.

ПОДІЛИТИСЯ: