Інстинкт

Інстинкт (від латинського слова instinctus – спонукання) – це сукупність складних вроджених реакцій (актів поведінки) організму у відповідь на зовнішні і внутрішні подразники. Інстинкти виникли у тварин в процесі еволюції як пристосування до типових для даного виду умов існування. Так як вони обумовлені генетично, то можуть проявлятися у відповідний період індивідуального розвитку, не вимагаючи спеціального навчання або тренування. Наприклад, новонароджені ссавці відразу починають смоктати молоко матері, тільки що вилупилися каченята вміють плавати, а ластівки в певному віці піднімаються в повітря, навіть якщо перед цим їх утримували в тісних клітках, де вони не могли ворушити крилами.

Інстинкти звичайно являють собою стабільні комплекси рухів, подібні як в однієї особини протягом усього життя, так і у різних особин даного виду. Наприклад, всі бобри будують свої греблі і хатки однаковим способом, все качури крижні, доглядаючи за качками, роблять одну й ту ж послідовність рухів, всі хижаки сімейства котячих вбивають жертву особливим укусом в шию. Багато інстинктивні дії настільки стійкі й характерні, що можуть служити відмінними ознаками виду, їх використовують в систематиці так само, як ознаки будови.

Інстинкти різноманітні; завдяки їм тварини задовольняють всі основні потреби. Вони проявляються при певних станах організму – голоді, страху та ін. В такому стані у тварини виникає пошукова активність. Так, голодне тварина відправляється на пошуки корму, а в сезон розмноження починає вибирати територію для гнізда. Пошукова активність залежить від індивідуального досвіду тварини. Вона продовжується до тих пір, поки не будуть знайдені ті особливі подразники (їх називають ключовими), які можуть викликати потрібну в даній ситуації інстинктивну реакцію. У період вигодовування пташенят стимулом, що викликає годування, в одних видів птахів служить широко розкритий дзьоб пташеняти з характерною забарвленням, а в інших (наприклад, чайок) та ж реакція виникає, коли пташеня клює пляма на дзьобі батька. Ключові стимули відіграють важливу роль в організації суспільної поведінки тварин. Завдяки особливостям забарвлення і будови тіла пізнають один одного батьки і діти, представники одного виду.

Інстинктивні дії так тонко пристосовують тварина до зовнішніх умов, що здаються нам часом розумними. Однак вони здійснюються автоматично, без усвідомлення їх цілі, наосліп. Наприклад, бджоли продовжують наповнювати медом стільники з зруйнованим дном, а багато видів птахів вигодовують підкидьків-зозуленят, абсолютно несхожих на їхніх власних пташенят.

В організації поведінки комах інстинктам належить провідна роль. Особливо складні вони у суспільних комах – бджіл, мурашок, термітів, кожен член сім’ї яких вже при народженні забезпечений програмою дій на все життя. Завдяки чіткості цих програм здійснюється «розподіл праці», що вражає своєю складністю і доцільністю: будівництво гнізда, підтримання його в чистоті, догляд за личинками, створення запасів їжі, відселення нових сімей. Деякі види мурашок, які харчуються цукристими виділеннями попелиць, доглядають за цими комахами, «пасуть» їх як домашню худобу: охороняють від шкідників, на зиму забирають самок в мурашник, переселяють попелиць на більш соковиті пагони.

Посилання на основну публікацію