Групи крові. Переливання крові

При вивченні процесів, що відбуваються при змішуванні крові від різних осіб, було встановлено, що еритроцити, що опинилися в плазмі крові іншої людини, склеюються (агглютинируются), а потім руйнуються (гемолизируются). Гемолізом називають процес руйнування цітолемми еритроцитів і виходу з них гемоглобіну в навколишнє рідку середу. Гемоліз еритроцитів настає при змішуванні несумісних груп крові або введення в кров гіпотонічного розчину, при дії хімічних отруйних речовин – аміаку, бензину, хлороформу та інших, в результаті дії отрути деяких змій.

У крові кожної людини є особливі білки, які здатні взаємодіяти з такими ж білками крові іншої людини У еритроцитів такі білкові речовини отримали назву агглютиногенов А і Б, а в плазмі крові) – аглютинінів a. (альфа) і b (бета). Склеювання еритроцитів (аглютинація і гемоліз) відбувається в (тому випадку, якщо зустрічаються. Однойменні агглютіногени і аглютиніни (А і a; В і b). З урахуванням наявності агглютиногенов і аглютинінів кров людей поділяють на чотири групи (табл. 10).

Як видно з таблиці, у першій (I) групі крові, в її плазмі, містяться обидва агглютинина (a і b), а у еритроцитів агглютиногенов немає. У другої (II) групи крові, в її плазмі, мається агглютинин b, а у еритроцитів – агглютиноген А. У третьої (III) групи крові, в її плазмі, мається агглютинин a, а у еритроцитів – агглютиноген В. У четвертій (IV) групі крові аглютинінів в плазмі крові немає, а еритроцити містять агглютіногени а і В.

Кров всіх чотирьох груп однаково повноцінна. Група крові у людини постійна. Вона не змінюється протягом життя і передається у спадок.

Переливання крові необхідно в разі великих крововтрат або при деяких захворюваннях. Вивчення груп крові дозволило встановити правила переливання крові. Людей, що дають кров, називають донорами, а людей, яким вливається кров, – реципієнтами. При переливанні потрібно обов’язково враховувати сумісність груп крові, щоб еритроцити донора не склеюються в крові реципієнта.

Кров людей I групи можна переливати людям з будь-якої іншої групою крові. Тому людей з I групою крові називають універсальними донорами. Людей же з IV групою крові називають універсальними реципієнтами, так як у них в плазмі крові немає аглютинінів і їм можна переливати кров будь-якої іншої групи.

Крім агглютиногенов А і В в еритроцитах крові людини може міститися агглютиноген, званий резус -фактором. Він був вперше виявлений в крові мавп макак резусів.

Приблизно у 85 % людей у крові виявляється резус -фактор. Кров таких людей називають резус – позитивною (Rh +). Кров, в якій резус -фактора немає, називають резус -негативної (Rh -). Феномен резус -фактора полягає в тому, що в крові таких людей відсутні речовини, що отримали назву антирезус- аглютиніни. Якщо людині з резус – негативною кров’ю перелити резус-позитивну кров, то під впливом резус – агглютиногена донора в крові реципієнта утворюються антирезус- аглютиніни і гемолізуючих речовини, що може викликати аглютинацію і гемоліз еритроцитів.

Посилання на основну публікацію