Гормони підшлункової залози та їх фізіологічне значення

Ми вже говорили, що підшлункова залоза входить в число органів, що виділяють травні ферменти. Крім того, підшлункова залоза – одна з головних ендокринних залоз. Гістологічні дослідження показали, що до складу підшлункової залози входить тканину двох типів – ацинарна, клітини якої виділяють сік, що містить травні ферменти, і островковая, секретирующая гормони. Ділянки ендокринної тканини утворюють так звані острівці Лангерганса.

До складу острівців Лангерганса входять альфа- і бета-клітини. Бета-клітини виробляють гормон інсулін, який, згідно з сучасними уявленнями, регулює використання глюкози в тканинах організму. Альфа-клітини виділяють глюкагон – гормон, що стимулює перетворення глюкози в глікоген в печінці та інших органах. Отже, обидва гормону регулюють вміст глюкози в крові. При нестачі інсуліну вміст глюкози в крові різко зростає. Частина цього надлишкового кількості глюкози видаляється через нирки, проте такий шлях не може повністю нормалізувати виникли зміни. У людини з недостатністю інсуліну розвивається захворювання, зване на цукровий діабет. Діагноз цього захворювання ставиться шляхом визначення цукру в сечі. У сучасних умовах для такого визначення досить нанести краплю сечі на спеціальну індикаторну папірець і порівняти інформацію, що з’явилася забарвлення зі стандартом.

Хоча у хворих на діабет вміст глюкози в крові підвищений, тканини їх відчувають постійний брак цього життєво необхідного для вироблення енергії речовини. Тому в якості основного джерела енергії починають використовуватися жири і білки. Підвищений обмін жирів викликає певні порушення реакцій циклу Кребса, в результаті чого в організмі з’являються недоокислені продукти жирового обміну, так звані кетонові тіла, до складу яких входить ацетон. Повітря, що видихається такими хворими, зазвичай пахне ацетоном.

Клітини мозку мають високу чутливість до зміни концентрації глюкози в крові. Якщо кількість глюкози різко знижується, то функція мозку порушується – хворий втрачає свідомість. Цей стан називають інсуліновим шоком, тому що воно часто виникає у хворих на діабет після введення їм великих доз інсуліну. Для виведення з шокового стану необхідно ввести хворому глюкозу.

Шок можна запобігти, якщо безпосередньо перед введенням інсуліну з’їсти трохи цукру. Надлишок глюкози в крові теж порушує діяльність мозку, що виражається в розвитку так званої діабетичної коми. Своєчасне введення інсуліну виводить хворого з коматозного стану. Таким чином, хворий на діабет постійно знаходиться під подвійним загрозою. Він повинен ретельно контролювати кількість споживаних вуглеводів і кількість введеного інсуліну. Для такого хворого небезпечні сильні емоції, які супроводжуються звільненням великої кількості глюкози з печінки; адже в результаті може розвинутися діабетична кома.

...
ПОДІЛИТИСЯ: