Гістогематичний бар’єр – це бар’єр між кров’ю і тканиною. Вперше гістогематичний бар’єр був виявлений радянськими фізіологами у 1929 році.
Морфологічним субстратом гістогематичного бар’єру є стінка капілярів, яка складається:
- з фібрінової плівки;
- ендотелію на базальній мембрані;
- шару перицитів;
- адвентиції.
В організмі вони виконують дві функції:
- захисну;
- регуляторну.
Захисна функції пов’язана із захистом тканини від вступників речовин (чужорідних клітин, антитіл, ендогенних речовин та ін.).
Регуляторна функція полягає у забезпеченні постійного складу і властивостей внутрішнього середовища організму, проведенні та передачі молекул гуморальної регуляції, видаленні від клітин продуктів метаболізму.
Гістогематичні бар’єр може бути між тканиною і кров’ю і між кров’ю і рідиною.
Основним фактором, який впливає на проникність гістогематичного бар’єру, є проникність.
Проникність – здатність клітинної мембрани судинної стінки пропускати різні речовини.
Вона залежить:
- від морфофункціональних особливостей;
- діяльності ферментних систем;
- механізмів нервової і гуморальної регуляції.
У плазмі крові знаходяться ферменти, які здатні змінювати проникність судинної стінки. У нормі їх активність невелика, але при патології або під дією факторів підвищується активність ферментів, що призводить до підвищення проникності.
Цими ферментами є:
- гіалуронідаза;
- плазмін.
Нервова регуляція здійснюється за безсинаптичним принципом, так як медіатор зі струмом рідини надходить у стінки капілярів. Симпатичний відділ вегетативної нервової системи зменшує проникність, а парасимпатичний – збільшує.
Гуморальна регуляція здійснюється речовинами, які діляться на дві групи:
- ті, які підвищують проникність;
- ті, які знижують проникність.
Підвищуючий вплив роблять медіатор ацетилхолін, кініни, простагландини, гістамін, серотонін, метаболіти. Всі вони забезпечують зрушення pH в кислу середовище.
Знижуючу дію здатні надавати гепарин, норадреналін, іони кальцію.
Гістогематичні бар’єри є основою для механізмів транскапілярного обміну.
Таким чином, на роботу гістогематичних бар’єрів великий вплив мають будова судинної стінки капілярів, а також фізіологічні та фізико-хімічні фактори.