Генетичний склад популяції

Під популяцією розуміють сукупність особин кожного виду, протягом тривалого періоду (велике число поколінь) населяють окремий ареал, всередині якого має місце та чи інша ступінь панміксії (вільного схрещування між усіма особинами).

Популяція обмежується від сусідніх таких же груп особин даного виду тієї чи іншою мірою тиску різноманітних форм ізоляції. Схема популяції являє вид, як оптимально сформована система взаємини виду і конкретного середовища проживання. Для визначення генетичного складу популяції необхідно перш за все встановити наявність тих чи інших генотипів із зазначенням числа особин – носіїв цих генотипів.

Припустимо, нас цікавить будь-якої ген, локалізований в аутосоме (т. Е. Зчеплений з підлогою), наприклад ген Л, який має два алелі – Л і а. У популяції зустрічаються три можливих генотипу: АА, Аа, аа. Генетичний склад цієї популяції описується частотою народження всіх трьох генотипів. Якщо ми знайдемо, що чверть особин даної групи має генотип аа, то частота генотипу на дорівнюватиме 0,25 або 25%. Природно, що сума частот усіх генотипів повинна бути рівною 1.0 або 100%. В генетичну характеристику популяції входить не тільки частота генотипів (в малих популяціях це величина змінна і залежить від характеру передачі генів від покоління до покоління), але і частота генів або частота алелей (більш-менш постійна величина). Частота алелей може бути визначена по частоті генотипів.

...
ПОДІЛИТИСЯ: