Фізіологічна характеристика дихального центру

За сучасними уявленнями, дихальний центр – це сукупність нейронів, що забезпечують зміну процесів вдиху і видиху та адаптацію системи до потреб організму. Виділяють кілька рівнів регуляції:
1) спинальний;
2) бульбарний;
3) супрапонтіальний;
4) корковий.
Спинальний рівень представлений мотонейронами передніх рогів спинного мозку, аксони яких іннервують дихальні м’язи. Цей компонент не має самостійного значення, оскільки підпорядковується імпульсам з верхніх відділів.
Нейрони ретикулярної формації довгастого мозку і моста утворюють бульбарний рівень. У довгастому мозку виділяють наступні види нервових клітин:
1) ранні інспіраторні – збуджуються за 0,1-0,2 с до початку активного вдиху;
2) повні інспіраторні – активуються поступово і посилають імпульси всю фазу вдиху;
3) пізні інспіраторні – починають передавати збудження у міру згасання дії ранніх;
4) постінспіраторние – збуджуються після гальмування інспіраторних;
5) експіраторние – забезпечують початок активного видиху;
6) преінепіраторние – починають генерувати нервовий імпульс перед вдихом.
Аксони цих нервових клітин можуть направлятися до мотонейронам спинного мозку (бульбарні волокна) або входити до складу дорсальних і вентральних ядер (протобульбарние волокна). Нейрони довгастого мозку, що входять до складу дихального центру володіють двома особливостями:
1) мають реципрокні відносини;
2) можуть мимовільно генерувати нервові імпульси.
Пневмотоксичних центр утворений нервовими клітинами моста. Вони здатні регулювати активність нижележащих нейронів і приводять до зміни процесів вдиху і видиху. При порушенні цілісності ЦНС в області стовбура мозку знижується частота дихання і збільшується тривалість фази вдиху.
Супрапонтіальний рівень представлений структурами мозочка і середнього мозку, які забезпечують регуляцію рухової активності та вегетативної функції.
Кірковий компонент складається з нейронів кори великих півкуль, що впливають на частоту і глибину дихання. В основному вони роблять позитивний вплив, особливо на моторні й орбітальні зони. Крім того, участь кори великих півкуль говорить про можливість мимовільно змінювати частоту і глибину дихання.
Таким чином, у регуляції дихального процесу беруть участь різні структури кори великих півкуль, але провідну роль відіграє бульбарний відділ.

Посилання на основну публікацію