Енергетичне забезпечення міокарда

Для роботи серця як насоса необхідна достатня кількість енергії. Процес забезпечення енергією складається з трьох етапів:
1) освіти;
2) транспорту;
3) споживання.
Освіта енергії відбувається в мітохондріях у вигляді аденозинтрифосфату (АТФ) в ході аеробного реакції при β-окисленні жирних кислот (в основному олеїнової та пальмітинової). У ході цього процесу утворюється 140 молекул АТФ. Надходження енергії може відбуватися і за рахунок окислення глюкози. Але це енергетично менш вигідно, тому що при розкладанні однієї молекули глюкози утворюється 30-35 молекул АТФ. При порушенні кровопостачання серця аеробні процеси стають неможливими через відсутність кисню, і активуються анаеробні реакції. У цьому випадку з однієї молекули глюкози надходить дві молекули АТФ. Це призводить до появи серцевої недостатності.
Новоутворена енергія транспортується з мітохондрій по миофибриллам і має ряд особливостей:
1) здійснюється у вигляді креатінфосфотрансферази;
2) для її транспорту необхідна наявність двох ферментів – АТФ-АДФ-трансферази і креатинфосфокінази.
АТФ шляхом активного транспорту за участі ферменту АТФ-АДФ-трансферази переноситься на зовнішню поверхню мембрани мітохондрій і за допомогою активного центру креатинфосфокінази та іонів магнію доставляється на креатин з утворенням АДФ і креатинфосфату. АДФ надходить на активний центр транслокази і закачується всередину мітохондрій, де піддається рефосфорілірованію. Креатинфосфат направляється до м’язових білків зі струмом цитоплазми. Тут також є фермент креатінфосфооксідаза, який забезпечує утворення АТФ і креатину. Креатин зі струмом цитоплазми підходить до мембрани мітохондрій і стимулює процес синтезу АТФ.
У підсумку 70% утворилася енергії витрачається на скорочення і розслаблення м’язів, 15% – на роботу кальцієвого насоса, 10% надходить на роботу натрій-калієвого насоса, 5% йде на синтетичні реакції.

Посилання на основну публікацію