Елементи геоботаніки

Геоботаніка зазвичай розглядається як самостійний розділ ботаніки. Це наука про рослинність Землі, тобто про сукупність рослинних угруповань (фітоценозів), їх склад, структуру (складання і взаємозв’язкам компонентів), динаміці в просторі і часі на всій території та акваторії земної кулі.

Термін «геоботаника» був запропонований в 1866 р одночасно і незалежно російським ботаніком і почвоведом Ф. І. Рупрехтом і австрійським ботаніком Г. Грізебахом. Синонімом геоботаніки іноді вважається фітоценологія, але в дійсності, фітоценології слід розглядати як один з розділів геоботаніки. Фітоценологія як розділ геоботаніки має головним предметом вивчення особливості складання рослинних угруповань, або фітоценозів (від грен, фітон – рослини і койнос – загальний).

Частина її вважають також і частиною екології – сінекологіі (екологією рослинних угруповань). Але фітоценологія займається також і динамікою рослинних угруповань і класифікацією їх. Другий розділ геоботаніки – географія рослинності (фітоценохорологія) – займається з’ясуванням закономірностей і особливостей розподілу синтаксонів, тобто рослинних угруповань будь-якого рангу по поверхні Землі. Нарешті існує і третій розділ геоботаніки – історична геоботаніка, в цій книзі окремо не розглядається. Історична геоботаника досліджує зміни рослинності в геологічних масштабах часу, так звані «вікові» зміни рослинності та зміни рослинності в різні геологічні епохи (фітоценогенезіс).

Нерідко геоботаніку поділяють на загальну і спеціальну. Загальна геоботаника досліджує загальні закономірності складання і поширення по поверхні Землі рослинного покриву. Спеціальна геоботаника включає лісознавство, лугознавство, тундроведеніе, болотознавство, степеведеніе, пустиневеденіе і індикаційну геоботаніку. Вона вивчає ті ж питання, що і загальна, але стосовно завдань кожного з розділів. Розділи спеціальної геоботаніки служать теоретичною основою прикладних наук агрономічного циклу: луговодства, лісівництва, культури боліт і т. Д. У сучасній геоботаніці переважають кількісні методи аналізу рослинності. Існують маршрутні, стацио Нарнії і експериментальні методи.

Всі вони в кінцевому підсумку спрямовані на вивчення особливостей рослинних угруповань, закономірностей взаємини їх компонентів та в кінцевому рахунку – на їх моніторинг, тобто стеження за змінами і станом спільнот.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Сажкові гриби