Експериментальні поліплоїди

Вперше поліплоїдні клітини експериментально були отримані І. І. Герасимовим (1889 р) у водорості спірогіра при впливі на неї низьких температур в період поділу.

Охолодження призупиняє розподіл, в результаті чого з’являються двоядерні клітини або клітини з тетраплоідної ядрами. У рослин, здатних до регенерації, поліплоїди можна отримати методом декапітації, тобто видаленням верхівки пагонів і придушенням розвитку бічних пагонів. При цьому на поверхні зрізу розвивається каллюс (наплив), з якого починають диференціюватися пагони, часто тетраплоїдні. Поява тетраплоідних клітин – результат злиття митотических веретен одночасно діляться двоядерних клітин, утворених у великій кількості в зоні росту декапітованих втечі.

Довгий час головним джерелом експериментального отримання поліплоїдних форм були віддалені схрещування. Виникаючі в потомстві міжвидових і міжродових гібридів поліплоїди були результатом злиття нередуцірованних гамет. Найбільш ефективним методом отримання полиплоидов виявився метод впливу на хід мітозу і мейозу різноманітними хімічними речовинами. Так, в 1896 р І. І. Герасимов виявив, що при дії на діляться клітини спірогира хлороформу, ефіру або хлоралгідрату в них збільшується число хромосом.

Для зміни числа хромосом в клітині застосовуються різноманітні хімічні сполуки. Найбільший вихід поліплоїдних рослин дало використання алкалоїду колхіцину (А. Ф. Блекслі, О. Т. Ейвері, 1937 г.). Колхицин пригнічує утворення мітотичного веретена в клітинах, що приступили до поділу, в результаті чого подвоєні хромосоми не розходяться і клітина виявляється тетраплоидной. Слід, однак, відзначити, що тривалий вплив колхіцину може привести до високого ступеня плоїдності.

Якщо впливу піддаються соматичні клітини, то поліплоїдні вони стають не всі і рослина набуває химерне будову. Якщо ж впливу піддаються генеративні клітини, виникають нередуцірованних гамети, що дають початок повністю Поліплоїдний рослинам.

Посилання на основну публікацію