Біологічна еволюція та її ознаки

Різноманіття живих організмів на нашій планеті – результат біологічної еволюції.

Еволюція (від лат. Evolutio – розгортання) – це необоротне спрямоване історичний розвиток живої природи від виникнення життя на Землі до сучасної біосфери.

Можна розглядати еволюцію як всієї біосфери, так і популяцій або окремих систематичних груп і навіть частин організму – органів (наприклад, руки людини), тканин (наприклад, нервової), систем органів (наприклад, системи кровообігу) і навіть окремих білків (наприклад, гемоглобіну ). Однак більш точно цей процес характеризує історичний розвиток організмів, які утворюють популяцію.

Якими ознаками характеризується біологічна еволюція?

По-перше, наступністю. З моменту виникнення життя на Землі, що сталося, як вважають вчені, приблизно 4,5 мільярда років тому, досі живі і найперші примітивні організми пов’язує безперервний ланцюг поколінь.

По-друге, доцільністю. Всі організми пристосовані до умов свого проживання і влаштовані так, що можуть забезпечувати не тільки власне існування, а й відтворення потомства. При цьому окремі форми життя пристосувалися до найнеймовірнішим умовам. Наприклад, одні мікроби живуть в природних озерах, що становлять розчини сірчаної кислоти, інші – в розливах нафти, треті – в гарячих гейзери або в кратері вулкана і навіть в ядерних реакторах. І навпаки, в процесі еволюції окремі види так пристосувалися до навколишнього середовища, що це ставить під загрозу саме існування. Наприклад, австралійські сумчасті ведмедики – коали харчуються тільки свіжим листям евкаліпта, а китайські панди – молодими пагонами бамбука.

По-третє, ускладненістю і вдосконаленням організації живих істот протягом геологічних епох. Наприклад, спочатку на Землі існували тільки мікроорганізми, потім з’явилися одноклітинні (найпростіші), потім – багатоклітинні безхребетні тварини, потім прийшла черга «століття риб», далі – «століття амфібій», змінивши «століттям рептилій» (в основному динозаврів), і, нарешті, настав «століття птахів і ссавців» (рис. 113). Останні тисячоліття характеризуються пануванням в біосфері людини, який еволюціонував від найдавніших людей – архантропов (пітекантропа і Гейдельберзького людини) через древніх людей – палеоантропів (неандертальця) до сучасних людям – неоантропам (кроманьонцу і нині живе людині).

Ця тенденція до ускладнення і вдосконалення організації живих істот носить відносний характер. Наприклад, структура бактерій немає ускладнювалася протягом мільярдів років, а у паразитів, навпаки, будова організмів навіть спрощувалося (наприклад, травна система і органи чуття у черв’яків-паразитів).

Ускладнення і вдосконалення організації живих істот на перший погляд порушує другий закон термодинаміки, згідно з яким всі самостійно відбуваються в природі процеси протікають в напрямку руйнування структур, спрощення, збільшення частки безладу у всіх системах. Еволюція ж йде, навпаки, в бік ускладнення. Однак другий закон термодинаміки при цьому не порушується, так як в процесі еволюції відбувається ускладнення організмів, яке досягається значною витратою енергії.

ПОДІЛИТИСЯ:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.