Людина розумна – це єдиний біологічний вид на Землі, який реально загрожує практично всім іншим видам організмів і навіть самому існуванню біосфери, яка її породила.
Вся історія людства супроводжується безперервним руйнуванням середовища проживання організмів, прямою експлуатацією біологічних ресурсів нашої планети.
Планетарна роль рослин і тварин
У планетарному масштабі рослини виконують функцію, створюючи умови для життя організмів.
Основна маса живої речовини зосереджена в рослинах, які акумулюють сонячну енергію, утворюючи первинні органічні сполуки. Рослини суші щорічно асимілюють 20-30 млрд. тон вуглецю, приблизно стільки ж споживає фітопланктон морів і океанів.
При цьому рослини в процесі фотосинтезу щорічно утворюють близько 177 млрд. тон органічних речовин, а енергія, яка в них міститься, в 100 разів перевершує енергію, яка виробляється за рік всіма електростанціями світу.
Планетарну роль відіграють і тварини.
Незважаючи на те що їх біомаса відносно невелика і складає лише 2% від біомаси всієї живої речовини нашої планети, роль тварин в біосфері виключно важлива.
Це пов’язано з високою інтенсивністю протікаючих в їхніх тілах енергетичних процесів, а також з великою різноманітністю і рухливістю. Завдяки цьому тварини беруть активну участь у біогенній міграції хімічних елементів на Землі, а також підтримують динамічну рівновагу в біосфері.
Скорочення біорізноманіття
Вимирання одних і поява інших видів – неминучий процес.
Цей процес відбувається:
- в ході еволюції;
- при природних змінах клімату і ландшафтів;
- в результаті конкурентного виключення і т. д.
За оцінками вчених, до появи людини на Землі середня тривалість існування одного виду птахів була близько 2 млн. років, ссавців – близько 600 тис. років. Людина проскорила процеси вимирання видів, створюючи на них прямий і непрямий вплив.
Прямий вплив відчувають ті види організмів, які людина видобуває в ході промислу (збору, рибальства, полювання) заради:
- м’яса;
- вовни;
- пуху;
- пера;
- лікарської сировини і т. д.
В результаті чого їх чисельність знижується, аж до повного зникнення. Непрямий вплив на види тварин людина чинить, змінюючи середовище їхнього проживання, наприклад, при:
- вирубці лісів;
- розорювання степів;
- осушення боліт;
- спорудження гребель;
- будівництві міст, селищ, доріг, промислових підприємств і т. д.
Скорочення біорізноманіття – одна з фундаментальних глобальних екологічних проблем.
У найближчі 20 років можуть зникнути 20% всіх видів рослин і тварин, які існують сьогодні на Землі. За даними Міжнародного союзу охорони природи, з 16 по 20 століття в результаті прямого і непрямого антропогенного впливу вимерло:
- 109 видів птахів;
- 64 види ссавців;
- 20 видів плазунів;
- 3 види земноводних.
З кінця 80-х років 20 століття щотижня на Землі зникає один вид рослин.
Біорізноманіття нашої планети скорочується також при підвищеній експлуатації видів, які мають комерційну цінність. Наприклад, китобійний промисел, який здійснювали з середини XX століття Норвегія, Японія та СРСР, привів до катастрофічного скорочення чисельності популяцій:
- блакитного кита;
- фінвалів;
- сейвалів.
У 1984 році Міжнародною китобійною комісією був введений мораторій на промисел цих видів морських ссавців, у різних районах Світового океану організовані заповідні ділянки, які повинні забезпечити умови для відновлення їх чисельності.
Скорочення площі лісів
Істотний вплив людина робить на ліси. Вони утворюють два пояси: північний (хвойні ліси) і південний (вологі тропічні ліси) – і, будучи складовою частиною біосфери, впливають на:
- клімат і водний баланс;
- забезпечують відновлення запасів кисню в атмосфері.
Підраховано, що 1 га широколиственного лісу в рік може поглинути 5-10 тон вуглекислого газу і виділити 10-20 тон кисню. Ліси регулюють стік води, запобігаючи ерозії ґрунту і обміління річок.
Скорочення площі лісів стало однією з глобальних екологічних проблем.
До розвитку сільського господарства лісами було зайнято 60% суші, 100 років тому – 40%, зараз – 27%. За 200 років площа лісів на нашій планеті скоротилася вдвічі, що пов’язано з потребою людини в територіях для заняття:
- землеробством;
- тваринництвом;
- будівництвом і т. д.
Лісові ресурси використовуються для виробництва:
- паперу;
- будматеріалів;
- меблів;
- скипидару;
- спирту;
- деревного вугілля і т. д.
Майже половина деревини, яка заготовлюється в світі, досі витрачається як паливо.
Загальна вирубка лісів на земній кулі становить нині 17-25 млн. га на рік, і тільки на 20% цих площ припадає їх відновлення. При таких темпах ліси на планеті будуть вирубані за 150-180 років. Росія володіє 25% світових запасів лісових ресурсів. Лісом покрито 770 млн. га її території, проте щорічно вирубується 1,8 млн. га лісу, причому в багатьох випадках це суцільні вирубки без відновлення.
Серед заходів з охорони лісових ресурсів важливе місце займає лісовідновлення. При правильному веденні лісового господарства рубки на окремих ділянках повинні проводитися через 80-100 років, коли ліс досягне повної стиглості.
Природним чином відновлюється тільки третина вирубуваних лісів, в інших випадках необхідний посів і посадка дерев. Для запобігання лісових пожеж прокладаються протипожежні смуги, рови, періодично проводяться санітарні рубки сухостою, а також створюються дозорно-сторожові служби для своєчасного виявлення осередків загоряння, авіаційні бригади для їх ліквідації.
Переселення видів рослин і тварин людиною
Ще одним прикладом антропогенного впливу на рослинний і тваринний світ є інтродукція (від лат. Introductio – введення) – переселення видів організмів за межі природного ареалу в місця, де вони раніше не зустрічалися.
Особливо чутливі до видів-переселенців острівні екосистеми.
Так, на острові Святої Олени завезені людьми кози з’їли майже всю рослинність, перетворивши цей колись лісовий острів в напівпустелю. Мангусти, випущені для боротьби з пацюками на Великих Антильських островах і Кубі, знищили характерних для цих островів гризунів і комахоїдних ссавців.
Причому щури врятувалися від мангустів, пристосувавшись жити на деревах. На Гавайські острови було завезено більше 90 видів птахів, з яких прижилося 53 види, зате з 68 ендемічних місцевих видів 26 зникли.
Переселення видів може бути і ненавмисним.
Так, з колоністами в Північну Америку потрапили подорожник і кульбаба, а в Австралію і Нову Зеландію – чортополох і хрестовник – злісні бур’яни. З Північної Америки до Європи проник колорадський жук, який став в нових умовах небезпечним шкідником картоплі.
Для запобігання випадкового завезення нових видів у багатьох країнах прийняті суворі заходи карантину, спеціальній обробці піддаються транспортні засоби і вантажі, але це не завжди рятує від проникнення видів-переселенців.