Аналізатори людини — відділи, опис, види

За сприйняття і аналіз зовнішніх подразників відповідають аналізатори людини, що є підсистемою центральної нервової системи (ЦНС). Сигнали сприймаються рецепторами – периферійної частиною аналізатора, а обробляються мозком – центральною частиною.

Відділи

Аналізатор – це сукупність нейронів, яку часто називають сенсорною системою. Будь-аналізатор має три відділи:

  • периферичний – чутливі нервові закінчення (рецептори), які входять до складу органів почуттів (зір, слух, смак, дотик);
  • провідникової – нервові волокна, ланцюжок різних типів нейронів, які проводять сигнал (нервовий імпульс) від рецептора до центральної нервової системи;
  • центральний – ділянку кори головного мозку, що аналізує і перетворюють сигнал в відчуття.

Кожному специфічного аналізатору відповідає певна ділянка кори головного мозку, який називається кірковим ядром аналізатора.

Види

Рецептори, а відповідно і аналізатори, можуть бути двох видів:

  • зовнішні (екстероцептори) – розташовуються близько або на поверхні тіла і сприймають подразники зовнішнього середовища (світло, тепло, вологість);
  • внутрішні (інтероцептори) – знаходяться в стінках внутрішніх органів і сприймають подразники внутрішнього середовища.

Шість типів зовнішнього сприйняття описані в таблиці “Аналізатори людини”.

АналізаториРецепториПровідні шляхиЦентральні відділи
ЗоровийФоторецептори сітківки окаЗоровий нервПотилична частка кори великих півкуль
СлуховийВолоскові клітини спірального (кортиєва) органу равликиСлуховий нервВерхня звивина скроневої частки
СмаковийРецептори язикаЯзикоглотковий нервПередній відділ скроневої частки
НюховийРецептори порожнини носаНюховий нервПередній відділ скроневої частки
ТемпературнийТеплові (тільця Руффини) і холодові (колби Краузе) рецепториМієлінові (холод) і безмієлінові (тепло) волокнаЗадня центральна звивина тім’яної частки
ДотиковийРецепторні клітиниСкелетно-м’язові нерви, спинний, довгастий, проміжний мозокЗадня центральна звивина тім’яної частки

До внутрішніх відносять рецептори тиску, вестибулярний апарат, кінестетичні або рухові аналізатори.

Мономодальні рецептори сприймають один тип роздратування, бімодальне – два типу, полімодальні – кілька типів. Наприклад, мономодальні фоторецептори сприймають тільки світло, дотикові бімодальне – біль і тепло. До полімодальний належить переважна більшість больових рецепторів (ноцицепторов).

Характерні особливості

Аналізатори, незалежно від типу, мають ряд загальних властивостей:

  • висока чутливість до подразників, яка обмежується порогової інтенсивністю сприйняття (чим нижче поріг, тим вище чутливість);
  • різність (диференціація) чутливості, що дозволяє виділяти подразники за інтенсивністю;
  • адаптація, що дозволяє пристосовувати рівень чутливості до сильних подразників;
  • тренування, що виявляється як в зниженні чутливості, так і в її підвищенні;
  • збереження сприйняття після припинення дій подразника;
  • взаємодія різних аналізаторів один з одним, що дозволяє сприймати повноту зовнішнього світу.

Прикладом особливості роботи аналізатора може служити запах фарби. Люди з низьким порогом чутливості до запахів будуть відчувати запах сильніше і активно реагувати (сльозотеча, нудота), ніж люди з високим порогом. Сильний запах аналізатори будуть сприймати інтенсивніше, ніж інші навколишні запахи. Згодом запах не буде відчуватися різко, тому що відбудеться адаптація. Якщо постійно перебувати в приміщенні з фарбою, то чутливість притупиться. Однак вийшовши з приміщення на свіже повітря, деякий час буде відчуватися, «ввижатися» запах фарби.

Що ми дізналися?

Зі статті з біології для 8 класу дізналися про відділи, типах, будову і функції аналізаторів – системи, що сприймає і проводить сигнали зовнішнього і внутрішнього середовища. Аналізатори мають загальні особливості і виконують функції провідників від джерела роздратування до ЦНС.

Посилання на основну публікацію