За сприйняття і аналіз зовнішніх подразників відповідають аналізатори людини, що є підсистемою центральної нервової системи (ЦНС). Сигнали сприймаються рецепторами – периферійної частиною аналізатора, а обробляються мозком – центральною частиною.
Відділи
Аналізатор – це сукупність нейронів, яку часто називають сенсорною системою. Будь-аналізатор має три відділи:
- периферичний – чутливі нервові закінчення (рецептори), які входять до складу органів почуттів (зір, слух, смак, дотик);
- провідникової – нервові волокна, ланцюжок різних типів нейронів, які проводять сигнал (нервовий імпульс) від рецептора до центральної нервової системи;
- центральний – ділянку кори головного мозку, що аналізує і перетворюють сигнал в відчуття.
Кожному специфічного аналізатору відповідає певна ділянка кори головного мозку, який називається кірковим ядром аналізатора.
Види
Рецептори, а відповідно і аналізатори, можуть бути двох видів:
- зовнішні (екстероцептори) – розташовуються близько або на поверхні тіла і сприймають подразники зовнішнього середовища (світло, тепло, вологість);
- внутрішні (інтероцептори) – знаходяться в стінках внутрішніх органів і сприймають подразники внутрішнього середовища.
Шість типів зовнішнього сприйняття описані в таблиці “Аналізатори людини”.
Аналізатори | Рецептори | Провідні шляхи | Центральні відділи |
Зоровий | Фоторецептори сітківки ока | Зоровий нерв | Потилична частка кори великих півкуль |
Слуховий | Волоскові клітини спірального (кортиєва) органу равлики | Слуховий нерв | Верхня звивина скроневої частки |
Смаковий | Рецептори язика | Язикоглотковий нерв | Передній відділ скроневої частки |
Нюховий | Рецептори порожнини носа | Нюховий нерв | Передній відділ скроневої частки |
Температурний | Теплові (тільця Руффини) і холодові (колби Краузе) рецептори | Мієлінові (холод) і безмієлінові (тепло) волокна | Задня центральна звивина тім’яної частки |
Дотиковий | Рецепторні клітини | Скелетно-м’язові нерви, спинний, довгастий, проміжний мозок | Задня центральна звивина тім’яної частки |
До внутрішніх відносять рецептори тиску, вестибулярний апарат, кінестетичні або рухові аналізатори.
Мономодальні рецептори сприймають один тип роздратування, бімодальне – два типу, полімодальні – кілька типів. Наприклад, мономодальні фоторецептори сприймають тільки світло, дотикові бімодальне – біль і тепло. До полімодальний належить переважна більшість больових рецепторів (ноцицепторов).
Характерні особливості
Аналізатори, незалежно від типу, мають ряд загальних властивостей:
- висока чутливість до подразників, яка обмежується порогової інтенсивністю сприйняття (чим нижче поріг, тим вище чутливість);
- різність (диференціація) чутливості, що дозволяє виділяти подразники за інтенсивністю;
- адаптація, що дозволяє пристосовувати рівень чутливості до сильних подразників;
- тренування, що виявляється як в зниженні чутливості, так і в її підвищенні;
- збереження сприйняття після припинення дій подразника;
- взаємодія різних аналізаторів один з одним, що дозволяє сприймати повноту зовнішнього світу.
Прикладом особливості роботи аналізатора може служити запах фарби. Люди з низьким порогом чутливості до запахів будуть відчувати запах сильніше і активно реагувати (сльозотеча, нудота), ніж люди з високим порогом. Сильний запах аналізатори будуть сприймати інтенсивніше, ніж інші навколишні запахи. Згодом запах не буде відчуватися різко, тому що відбудеться адаптація. Якщо постійно перебувати в приміщенні з фарбою, то чутливість притупиться. Однак вийшовши з приміщення на свіже повітря, деякий час буде відчуватися, «ввижатися» запах фарби.
Що ми дізналися?
Зі статті з біології для 8 класу дізналися про відділи, типах, будову і функції аналізаторів – системи, що сприймає і проводить сигнали зовнішнього і внутрішнього середовища. Аналізатори мають загальні особливості і виконують функції провідників від джерела роздратування до ЦНС.