Алергія – діагностика і лікування

Також алергія може бути спадковою, тому необхідний збір анамнезу, виявлення зв’язку навколишнього середовища з плином хвороби. Спазми гладкої мускулатури, набряки, свербіж шкіри, різні запалення можуть бути наслідком несприйняття організмом людини тих чи інших продуктів, всіляких запахів, вовни тварин. І все це називається одним словом – алергія.

До алергічних хвороб можна віднести: кропив’янку, риніт, анафілактичний шок, поліноз, бронхіальну астму, і ще ряд проявів.

Людина, яка прожила вже чималу життя, раптом виявляє, що у нього без особливих на те причин з’явився нежить, стало важко дихати, на тілі з’явилися почервоніння. Раніше він цього не помічав. І тут виявляється, що після поїздки на дачу або в ліс, був привезений букет квітів, який красиво розташувався на столі. Спочатку цьому не було надано значення, але при знаходженні поблизу цього букета, перераховані вище симптоми виявлялися сильнішими. Після того, як квіти прибрали, поступово все пройшло. І дихання відновилося, і нежить пропав.

Як же зробити діагностику такого захворювання?

В першу чергу необхідно встановити природу (алергічне захворювання чи ні).
Іноді виникають труднощі в діагностиці. Реакція на ліки, їжу. Коли причина зрозуміла, то вже легше підібрати метод лікування і необхідні препарати.

Також алергія може бути спадковою, тому необхідний збір анамнезу, виявлення зв’язку навколишнього середовища з перебігом хвороби. Розмова з хворим дозволить виявити можливі алергени, і вже на підставі їх припустити, який у нього тип алергії.

Взяття проби шкіри допоможе встановити відсутність або навпаки наявність сенсибілізації до досліджуваного алергену. А також її ступінь. Якщо проби шкіри дають позитивну реакцію на даний алерген, і вона однакова з даними анамнезу, то можна вважати його головною причиною хвороби. Якщо ж результати не збігаються, то роблять провокацію, яка є одним з методів діагностики алергічних захворювань. Таким чином, провокуючи хвороба, виявляють і тип алергії.

Також сенсибілізацію можна визначити, використовуючи імунологічні методи, абсолютно безпечні для хворого. Але не треба забувати, що за допомогою цих методів визначається тільки контакт з алергеном, і стан сенсибілізації не служив основним доказом ролі даного алергену. Незалежно, який метод діагностики застосовується, він тільки дозволяє добути інформацію про імунологічному механізмі.

Лікування алергії проводять зазвичай в два етапи. Спочатку пацієнта виводять з критичного стану, потім приступають до специфічної гіпосенсибілізації, якщо в цьому є необхідність.

Хворий, перебуваючи в гострому стані, повинен отримати патогенетичне і симптоматичне лікування. Суть лікування полягає в попередженні, а в подальшому і припинення розвитку дій алергену. Але, на жаль це не завжди дає позитивний результат.

З метою профілактики алергічних захворювань, при надходженні на «шкідливу» роботу, людина повинна пройти медичний огляд, висновок якого буде служити підставою для його професійної придатності.

...
ПОДІЛИТИСЯ: