Активність генів

Неактивний стан викликано не зміною нуклеотидної послідовності гена, а обумовлено спадкоємною в ряді клітинних поколінь “неактивним” станом гена, який визначається комплексом білків, що зв’язуються з ним.

Інактивація гена нестабільна, може відбуватися реактивація гена в процесі розвитку організму. Такий зворотній тип спадкування експресії гена називають епігенетичні. До дослідження молекулярних механізмів епігенезу на самих різних об’єктах (дріжджі, нематода, дрозофіла, хребетні) зараз залучено велику увагу, оскільки епігеномний успадкування має місце в клітинах і тканинах нормально розвивається в процесах диференціювання і морфогенезу. Результати подібних робіт, виконаних на дрозофілі, були успішно використані при дослідженні клітинної диференціювання і ракового переродження у ссавців. На тлі інтенсивно ведуться на різних об’єктах досліджень ефектів положення генів роботи відділу представляються оригінальними і вносять свій внесок в розвиток уявлень про механізми цього явища. Оборотний і успадковані в ряду поколінь соматичних клітин характер експресії генів має місце як при ефекті положення, так і в явищі дозової компенсації. В обох випадках мова йде про епі- геномному характер успадкування инактивированного або, навпаки, “надактивного” стану гена.

На самому початку 70-х, ще до революції, викликаної впровадженням технології рекомбінантних ДНК, нами були розпочаті роботи з метою дослідження “тонкої структури гена” шляхом “насичення” обмеженого ділянки Х-хромосоми летальними мутаціями. Отримані результати показали багаторазову “надмірність” змісту ДНК в розрахунку на життєво важливий ген. Зараз існування екзонінтронной структури генів еукаріот, в яких переважна частина ДНК може бути представлена не кодують интронами, в значній мірі пояснює цей результат, в той час здавався парадоксальним. Генетичний аналіз обраного обмеженого ділянки Х-хромосоми послужив стимулом для дослідження молекулярної організації цього району з використанням методів клонування (В. Е. Алаторцев). Актуальність постановки цієї роботи визначалася також тим, що планувалися дослідження ефектів положення генів, локалізованих в даному районі Х-хромосоми. Аналіз молекулярної організації обраної ділянки Х-хромосоми триває і зараз, уточнюються і коригуються результати, отримані в рамках геномного проекту (В. Е. Алаторцев, сектор генних взаємодій).

...
ПОДІЛИТИСЯ: