Адаптація людського організму до температурного фактору

Одним з найважливіших метеоелементів є температура і вологість. В умовах низької відносної вологості більшості людей здається, що температура нижче, ніж в дійсності, і навпаки. Встановлено, що коли температура перевищує 38, більшості людей стає спекотно незалежно від рівня вологості. Температура 28 С стає гнітючою, якщо вологість перевищує 70%.

Подібні відчуття можна пояснити наступним чином. В умовах впливу підвищеної температури і вологості повітря тепловіддача з організму в навколишнє середовище ускладнена і може відбуватися тільки при напрузі механізмів фізичної терморегуляції (посилення потовиділення, розширення периферичних судин). При підвищенні температури навколишнього середовища до 33 С, що відповідає температурі шкіри, тепловіддача за рахунок проведення стає неефективною і здійснюється тільки за рахунок випаровування. Якщо вологість повітря збільшується ускладнюється і цей шлях тепловіддачі – в результаті чого можливе перегрівання організму.

Вплив високої температури на організм супроводжується зниженням уваги, порушенням точності і координації рухів, змінами імунологічної реактивності організму (в крові утворюються особливі антитіла – теплові агглютіни і гемолізини, які викликають склеювання і загибель власних еритроцитів). Розвивається анемія, а також гипоавитаминозов по групах С і В (вітаміни втрачаються з потом).

Вплив низької температури навколишнього середовища також призводить до напруження системи терморегуляції. При тривалому впливі низьких температур спостерігається переохолодження (гіпотермія). У стані гіпотермії спостерігаються пригнічення ЦНС, знижується чутливість нервових клітин до нестачі кисню і подальшого зниження температури; послаблюється обмін речовин, зменшується потреба в кисні, організм при цьому стає менш чутливий до інфекції і інтоксикації, нормально не функціонує імунна система, що може привести, нарешті, до загибелі організму.

Вплив низької температури навколишнього середовища

Адаптація людського організму до температурного фактору відбувається в 3-х напрямках:

За рахунок загальних пристосувальних фізіологічних реакцій, які пов’язані з функцією системи терморегуляції, з механізмами хімічної і фізичної терморегуляції, що забезпечують здатність організму працювати в самих різних температурних умовах середовища.
В результаті спеціалізованих фізіологічних і анатомічних адаптивних реакцій, в основі яких лежать особливості генотипу.
Внаслідок культурної та соціальної адаптації, пов’язаних із забезпеченням людини житлом, теплом, системою вентиляції тощо.
Одночасно, не останню роль у розвитку психічних захворювань і психосоматичних розладів грають сезонні коливання температури. Особливо небезпечні для здоров’я населення несподівані підвищення температури. До них найбільш чутливі хворі серцево-судинними захворюваннями і літні люди, смертність яких в таких умовах різко зростає.

Ще одним із проявів впливу навколишнього середовища на організм людини може бути так звана гірська хвороба. Вона розвивається в умовах високогір’я внаслідок падіння парціального тиску атмосферних газів, перш за все, кисню. На висоті близько 3 тис. М н.р.м. насиченість гемоглобіну киснем забезпечується на 85%. В основі гірської хвороби лежить гіпоксія – брак кисню в тканинах організму. При цьому виникає задишка, слабкість, запаморочення, головний біль, часто спостерігається і набряк легенів, воно може привести до загибелі. На висоті 5 тис. М н.р.м. може наступити коматозний стан: внаслідок гіпоксії мозку хворий непритомніє, порушується дихання і кровообіг, відбуваються глибокі зрушення в обміні речовин.

Вплив низької температури навколишнього середовища

На людини впливає і зміна в атмосфері концентрації озону. Виснаження озонового шару призводить до підвищення рівня ультрафіолетового випромінювання і, як уже раніше зазначалося, може привести до таких патологій, як рак шкіри, пригнічення імунної системи і катаракти. Великі концентрації озону в повітрі викликають отруєння людини (втома, дратівливість, задушливий кашель, запаморочення).

Необхідно відзначити, що дія фізичних факторів навколишнього середовища не завжди є тільки прямим, досить часто вони впливають на організм людини опосередковано. Наприклад, підвищення вмісту СО2 в повітрі змінює характер теплового випромінювання з атмосфери в космос, викликаючи так званий парниковий ефект. Аналіз впливу процесу глобального потепління, яке відбувається на планеті, показав ймовірну його зв’язок з поширеністю паразитів і збудників інших інфекційних захворювань. Підвищення температури в результаті потепління посилює біологічну активність і сприяє розмноженню переносників інфекційних хвороб – комарів, мух.

Таким чином, основою впливу навколишнього середовища на організм людини є Геліофізична активність, яка проявляється на Землі як безпосередньо (радіовипромінювання, інфрачервоне випромінювання Сонця і видиме світло), так і опосередковано. Зовнішнє середовище, перш за все, впливає на нервову систему організму.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Внешнее строение цветка