Чим відрізняються антифризи

Кожен автовласник знайомий з антифризами. Ці рідини охолоджують двигун, оберігаючи його від критичного перегріву, і навпаки, захищають від замерзання в морозну погоду. У продажу можна зустріти склади з різними присадками, що відрізняються за кольором. Спробуємо розібратися, в чому різниця між антифризами.

На сьогоднішній день торгова лінійка даної рідини представлена ​​трьома складами: синім, зеленим і червоним. Слід зазначити, що випускається також антифриз фіолетового і жовтого кольорів, але в популярність їх значно нижче. Більша частина складу в усіх рідинах однакова – це етиленгліколь (пропіленгліколь, етандіол і т.д.) + дистильована вода, приблизно близько 80% від загального обсягу. Інший обсяг – це присадки, які і надають той чи інший колір. Присадки захищають двигун від агресивного впливу двоатомних спиртів, здатного роз’їсти патрубки і радіатор в лічені місяці.

Синій антифриз або ТОСОЛ має температурний поріг «-40» градусів. Використовувані присадки робляться на основі таких неорганічних сполук, як фосфати, силікати, борати і т.п. Захист патрубків і трубок відбувається шляхом утворення захисних плівок на деталях систем охолодження. Термін служби синього антифризу становить 2-3 роки, далі рідина рекомендується повністю замінювати. Основним недоліком є ​​те, що рідина закипає при 110 градусах за Цельсієм, що повністю виключає використання в автомобілях іноземного виробництва.

Зелений антифриз або G11 має в своєму складі не тільки хімічні, а й органічні присадки (карбонова кислота). Дана суміш ефективна як при обволіканню внутрішніх стінок охолоджувального тракту і для боротьби з вогнищами виникнення корозії. Карбонова кислота локалізує вогнища, не дозволяючи збільшуватися в розмірах. Недоліком зеленого антифризу є знижений відведення тепла і утворення нальоту в системі охолодження. Останній, обсипаючи, може забити дрібні канали. Повна заміна рідини проводиться також через три роки. У продажу можна зустріти антифризи з позначеннями G11 + і G11 ++. Різниця між рідинами полягає тільки в процентному змісті карбонової кислоти.

Червоний антифриз або G12 – сучасний різновид охолоджуючої рідини з повністю органічними присадками. При такому складі антифриз не створює плівок всередині патрубків, покращуючи тим самим відведення тепла. Крім того, відбувається локалізації вогнищ корозії. Червоний антифриз має температурний поріг «-65» градусів. Ключовою перевагою червоного антифризу є відсутність нальоту і тривалий термін служби. Рідина піддається заміні кожні п’ять років. Величезним недоліком складу G12 є те, що він не захищає систему охолодження. До того ж, карбонова кислота не підходить для радіаторів з алюмінію.

Кілька років тому в продажу з’явилися жовті антифризи або G13. Це лобрідние рідини на основі пропіленгліколю. Даний склад менш отруйний, що сприятливо позначається на екології.

Висновки:

  • Антифризи відрізняються складом використовуваних присадок, які і забарвлюють рідина в різні кольори.
  • Синій антифриз або ТОСОЛ має температурний поріг «-40» градусів.
  • У синьому антифризі все присадки неорганічні.
  • Синій антифриз закипає при 110 градусах за Цельсієм.
  • Зелений антифриз або G11 має в своєму складі не тільки хімічні, а й органічні присадки.
  • При використанні зеленого антифризу в системі охолодження утворюється наліт.
  • Синій і зелений антифриз слід міняти раз на три роки.
  • Червоний антифриз або G12 -охолоджуюча рідина з повністю органічними присадками.
  • Червоний антифриз має температурний поріг «-65» градусів.
  • Перевагою червоного антифризу є відсутність нальоту.
  • Червоний антифриз піддається заміні кожні п’ять років.
  • Жовті антифризи або G13 зроблені на основі пропіленгліколю.
...
ПОДІЛИТИСЯ: