Вулкани планет Сонячної системи

Вулкани планет сонячної системи завжди викликали величезний інтерес. Сучасна наука має в своєму розпорядженні численними даними, що свідчать про те, що вулкани планет сонячної системи схожі з земними за своєю природою. Тому, вивчення вулканізму в Сонячній системі є однією з найважливіших задач такого роду.

Вулкани планет сонячної системи завжди викликали величезний інтерес

Для кращого розуміння вулканічних процесів, розглянемо найближче до нас небесне тіло – Місяць, умови формування якої близькі до умов формування Землі.

На поверхні нашого природного супутника виявлені явні сліди діяльності вулканів, хоча переважна більшість місячних кільцевих гір-кратерів має метеоритне походження. На Місяці широко поширені базальти вулканічного походження, зустрічаються й виходи застиглої лави. Можна припустити, що концентрації мас – “маскони”, являють собою не що інше, як застиглі лавові пробки.

Можливо, на поверхні Місяця вулкани пов’язані і з куполами – своєрідними круглими пологими здуттями, на вершині яких іноді розташовується утворення, що нагадує вулканічну кальдеру.

На думку вчених, на Місяці вулкани колись викидали так. В результаті удару великого метеоритного тіла виникала воронка глибиною в кілька десятків кілометрів. З плином часу за рахунок пружності місячної кори дно воронки поступово випрямляє, а приблизно через 500 мільйонів років відбувався прорив лави з глибини близько 200 км. Заповнюючи дно воронки і застигаючи, лава утворювала рівну поверхню.

Після Місяця вивчати вулкани планет можна почати з Меркурія, поверхня якого майже вся покрита величезною кількістю кратерів ударного походження. На дні деяких з них добре помітні сліди виливу лави.

Деякі вчені стверджують, що вулкани планети Венера продовжують свою активну діяльність до теперішнього часу. Температура поверхні цієї планети приблизно 5000С, яка пояснюється, перш за все, дією парникового ефекту венеріанській атмосфери. Але не виключено, що певний внесок у цю температуру вносять і вулкани, а значна кількість твердих частинок в атмосфері Венери, можливо, пов’язано з вулканічними викидами. Крім цього, велика кількість вуглекислого газу (97%) в атмосфері Венери – характерна риса вулканічних явищ. А над областю, позначеної грецькою буквою “Бета”, зареєстровано значне обурення гравітаційного поля – явище, яке в земних умовах відзначається над районами, де розташовані молоді вулкани. Передбачається також, що численні промені, що розходяться в різні боки від “Бети”, – це застиглі потоки лави.

Згаслі вулкани планет сонячної системи можна пошукати і на Марсі. За допомогою космічних апаратів, було встановлено, що на цій планеті істотну роль у формуванні рельєфу грали вулкани. Деякі марсіанські кратери мають центральними гірками з темною крапкою на вершині. Не виключено, що це – згаслі вулкани, виверження яких відбувалися десятки чи сотні мільйонів років тому.

Одним з найцікавіших відкриттів астрономів, що вивчають вулкани планет, стало виявлення на супутнику Юпітера Іо 8-9 діючих вулканів. Вони викидають пил і розжарені гази на висоту до 200 км. Джерелом розігріву надр тут, мабуть, служать приливні обурення з боку сусідніх супутників Юпітера в його потужному гравітаційному полі.

Вулкани планет подібні вулканам Титана, супутника Сатурна, характерні тим, що вони виливають НЕ потоки гарячої лави, а рідкий метан і розчини аміаку.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Біографія Тихо Браге