Великий адронний коллайдер

Великий адронний коллайдер (зазвичай вживають абревіатуру ВАК) — це найбільший у світі науково-дослідний прилад, точніше, це ціла установка, призначена для вивчення наслідки зіткнення важких іонів свинцю і протонів. Назва апарату походить від англійського «Large Hadron Collider» (Large – «великий»; Hadron – «андронний», так як апарат призначений для розгону Андронов; Collider – «стикатися», так як частинки виходять до місця зіткнення з різних місць і рухаються назустріч один одному). 

На думку вчених, зіткнення частинок вже відбулося багато мільйонів років тому, в результаті чого стався Великий вибух, який і послужив причиною утворення планет і систем в космосі. У ВАК елементарні частинки повинні зіткнутися один з одним на високій швидкості і, тим самим, створити модель Великого вибуху. БАК оснащений надчуттєвими датчиками, які зафіксують всі наслідки цього вибуху, що дасть можливість науковцям зробити переворот у вивченні походження планет. 

Над створенням ВАК вчені працювали (понад двадцять років) вчені з 80 країн світу. Розробка проекту почалася в середині вісімдесятих років минулого століття. У 1994 році проект коллайдера був затверджений і через 7 років (2001 рік) почалося будівництво. Вирішено було побудувати ВАК в Західній Європі. Бак представляє собою складну за своєю будовою установку. Основна частина коллайдера (прискорювачі частинок) розташована у Швейцарії, в декількох кілометрах від Женеви. Друга складова частина апарату – тунель у вигляді кільця діаметром 26, 659 кілометра. Тунель проходить глибоко під землею (близько 100 метрів нижче поверхні).

ВАК здатний зрадити протонів і іонів неймовірно високу швидкість, яка наближена до швидкості світла в безповітряному просторі. За розгін частинок відповідають спеціальні апарати – прискорювачі, які передають елементарним частинкам (важких іонів і протонів) величезну енергію. Заряджені частинки направляються в кільце ВАКу і починають рух, яке регулюється спеціальними магнітами, розташованими по всій довжині кільця (всього використовується 1624 магніту). У тому місці, де частинки повинні «зустрітися» розташовані надчутливі датчики, які зафіксують всі наслідки зіткнення. Перші випробування Великого адронного колайдера пройшли в серпні 2008 року, але вченим поки не вдалося розігнати частинки до потрібної швидкості. Подальші випробування перенесено на 2009 рік.

Посилання на основну публікацію