Типи галактик

Типи галактик за зовнішнім виглядом поділяють на:

  • спіральні, і спіральні з перемичкою (баром) або ж пересічені;
  • лінзоподібні;
  • еліптичні;
  • неправильні.

Спіральні галактики (S) – найбільш широко представлений тип галактик. Складаються з сплощеного диска з зірок і газу, в центрі якого розміщується кулясте ущільнення, що позначається як балдж, а також значних габаритів гало.

У площині диска зафіксовані спіральні рукави (гілки), в яких в більшості своїй представлені:

  • молоді зірки;
  • газ;
  • пил.

В залежності від рівня закрученості гілок, вказують Sa, Sb, Sc, Sd.

Так для галактик Sa властивий великий балдж і щільно закручений лад з постійним складом, а для галактик Sc — малий балдж і нерівна, розпатлана, спіральна архітектура.

Слід враховувати, що діагностувати ступінь закрученості зовсім непросто – галактика може знаходитися під кутом до нас або її гілки можуть бути виражені нечітко.

Спіральні галактики з баром (СО) – належить до того ж типу спіральних галактик, але у них є специфічна перемичка, яка проходить через ядро галактики і спіральні гілки розходяться вже від кінців цього бару, а не від самого ядра, як у простих спіральних галактиках. В залежності від рівня закрученості гілок, вказують SBa, SBb, SBc… Також, для позначення даного тип галактик, використовують термін пересічені спіральні.

Лінзоподібні галактики (SO) – це спіральні галактики без спіральних гілок. У всьому іншому – такі ж дисковидні галактики, з ядром і зоряним диском. Ще одна специфічна особливість масова частка міжзоряного газу невелика (знижена швидкість формування нових зірок).

Еліптичні галактики (Е) є сферами різноманітного ступеня витягнутості, в залежності від якої до букви Е додаються індекс (цифра) – індекс сплющенності галактики.

Так, для вказівки круглої галактики застосують E0, а галактика, у якій одна з великих півосей вдвічі більше іншої, E5. Форма максимально сплющених (E7) істотно відрізняється від еліпса. Для галактик цього типу властива рівномірне зменшення яскравості від центру до периферії.

Еліптичні галактики сформовані старими зірками і фактично повністю позбавлені газу. Існує гіпотеза, згідно якої з плином часу еліптичні галактики переростають у спіральні у міру розкручування.

Неправильні галактики (Irr) здаються хмарами груднястої і ізодраної структури.

Це найбільш численний тип галактик, їх приблизно 5% від загальної кількості. Зазначений тип галактик позбавлений як обертальної симетрії, так і виразного ядра. Класичною неправильною галактикою прийнято вважати Магелланові хмари.

Окремо виділяють галактики з полярними кільцями.

У них представлена пара зоряних дисків, що виконують обороти в практично перпендикулярних площинах. Як сформувалися подібні диски – чітко не встановлено. Одна з гіпотез – об’єднання декількох галактик.

Приклад цього незвичайного типу галактик – NGC 4650A.

Вельми цікаві для спостереження скупчення галактик:

  • Секстет Сейферта;
  • Триплет Лева та інші.
ПОДІЛИТИСЯ: