Світність галактик

Галактики видно на нічному небі завдяки тому, що в них знаходяться світяться зірки, туманності і яскраве ядро. Для вимірювання світності галактик використовують значення світності Сонця, іншими словами, розраховують, у скільки разів світність галактики сильніше світності Сонця. Інакше можна сказати, наскільки далеко поширюється світло галактики порівняно зі світлом Сонця.

У маленьких галактик світність досягає декількох мільйонів світимостей Сонця, у гігантських – сотні мільярдів. Міжзоряний газ може розігріватися під впливом світла навколишніх зірок і теж почати світитися. Якщо зірки недостатньо яскраві, щоб розігріти газопилові хмари, то вони просто відображають світло. Всі джерела світла в сукупності визначають величину світності галактики.

Під час визначення світності галактики важливу роль відіграє діапазон спектру, в якому відбувається спостереження. Пропустивши випромінювання через спектрограф або спектроскоп, можна зрозуміти, від яких об’єктів він виходить. На підставі цих даних можна багато чого дізнатися про будову галактики.

Гамма-випромінювання виходить від активних ядер деяких галактик, нейтронних зірок і чорних дір; рентгенівське виходить від гарячого газу, що заповнює галактику, і активних ядер деяких галактик. Обидва типи випромінювань можна зафіксувати лише за межами земної атмосфери, з допомогою наукових космічних супутників і телескопів.

Ультрафіолетове випромінювання свідчить про інтенсивному звездообразовании в галактиці. Ближній інфрачервоний світло випромінюють червоні надгіганти, червоні гіганти та червоні карлики. Далекий інфрачервоний світло виходить від міжзоряного пилу, нагрітої випромінюванням зірок, деяких активних ядер галактик. Радіовипромінювання йде від високоенергічних електронів, холодного міжзоряного газу і активних ядер деяких галактик.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: