Спостереження з космосу

Особливе значення в наш космічний вік надається орбітальна обсерваторія. Найбільш відома з них – космічний телескоп ім. Хаббла, запущений в квітні 1990 г. Діаметр його об’єктива 2,4 м. Телескоп реєструє об’єкти аж до 30-ї зоряної величини, а його кутовий дозвіл краще 0,1 “. За допомогою телескопа вдалося отримати знімки не тільки далеких об’єктів Сонячної системи, але і гранично слабких галактик. Дослідження з орбіти проводяться не тільки в оптичному, а й у всіх інших діапазонах електромагнітного випромінювання.

Величезний внесок у розвиток знань про Сонячну систему внесли автоматичні міжпланетні станції. У 1959 р вперше були отримані знімки зворотного боку Місяця, в 1965 р американський «Маринер-4» сфотографував поверхню Марса, а в 1966 р автоматична міжпланетна станція «Венера-3» вперше досягла іншої планети, увійшовши в атмосферу Венери. У 1974-75 рр. американська станція «Маринер-10» облетіла Меркурій, у липні 1976 «Вікінг-1» здійснив посадку на Марс. Приблизно тоді ж радянські АМС «Венера» досягли поверхні другої планети.

У 1977 р стартував проект «Великий тур», в ході якого були запущені два космічні апарати «Вояджер-1» і «Вояджер-2». Проект «Вояджер», за тривалістю і продуктивності, – один з найвидатніших експериментів, виконаних в космосі в останній чверті XX в. Дослідивши систему Юпітера і Сатурна, в 1980 р, після зближення «Вояджера-1» з Сатурном, він різко змінив свою траєкторію і став залишати межі Сонячної системи.

Чотири планети-гіганта, Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун, пройшли перед об’єктивами телевізійних камер та іншої наукової апаратури «Вояджера-2». Чотири рази потік наукових даних зростав до меж, які апарат ще здатний був передати на Землю. «Вояджер-2» досяг в 1989 р системи Нептуна, провів там останні дослідження і тепер теж іде з Сонячної системи, несучи послання нашим галактичним братам по розуму.

У 90-х рр. продовжилися дослідження інших планет. У 1990 р «Магеллан» склав карту поверхні Венери, в 1995 р атмосферне зонд міжпланетної станції «Галілео» досяг Юпітера, у 2004 р досягла Сатурна запущена в середині дев’яностих років АМС «Кассіні», а в січні 2005 р спусковий апарат “Гюйгенс” сів на поверхню супутника Сатурна Титана і зробив тисячі знімків його поверхні. У 1997 р на Марс був доставлений самохідний апарат «Пасфайндер», який передав на Землю велику кількість відеоінформації і, вперше в історії науки, звуки іншого світу. У 2001 р космічний апарат NEAR здійснив посадку на астероїд Ерос.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Чорні діри: цікаві факти