Сонячні затемнення

Сонячні затемнення – це явище, при якому Місяць повністю або частково перекриває сонячний диск. Місяць рухається по певній траєкторії – орбіті, яку називають місячним шляхом і яка перетинає небесну сферу. Площина земної орбіти також перетинає небесну сферу по екліптиці. Кут нахилу місячного шляху по відношенню до екліптики складає 5 градусів 9 хвилин. Місяць робить один оберт навколо Землі за 27 діб 7 годин 43 хвилини. 

Орбіта Місяця і площину екліптики Землі перетинаються в певних точках. Ці точки утворюють пряму, яка носить назву лінії вузлів. Вузли поділяють на висхідні та низхідні. Вузли рухаються у напрямку до руху Місяця. Їх повний оборот становить 18,6 року.

Якщо Місяць проходить на великій відстані від екліптики Землі, то в період молодого місяця або повного місяця вона не затьмарить собою Сонця. Якщо ж Місяць в період молодого місяця або повні проходить на невеликій відстані від екліптики, вона потрапляє на вузол, де перетинаються орбіта Місяця і екліптика Землі. Перебуваючи в цьому вузлі, Місяць повністю або частково перекриває Сонце – відбувається повне або часткове сонячне затемнення.

У давнину сонячних затемнень боялися. Під час такого космічного явища людей охоплює жах і паніка. Люди бігли, прагнучи знайти укриття і благаючи богів про збереження їм життя. У деяких місцях люди вважали, що під час затемнення Сонце намагається поглинути страшне чудовисько, дракон. Люди прагнули налякати дракона, били в барабани, випускали в Місяць стріли, шуміли. Коли затемнення закінчувалося, люди святкували перемогу над «драконом».

 Приблизно до VI століття нашої ери люди зрозуміли, що сонячні затемнення відбуваються тому, що сонячний диск перекриває Місяць. Сонячні затемнення можна передбачати, роблячи математичні розрахунки, чим і займалися, наприклад, давньогрецькі астрономи.

За згадуваннями про сонячні затемнення в історичних джерелах сучасні історики встановили точні дати багатьох історичних подій, які відбувалися під час сонячних затемнень.

Найближче за часом сонячне затемнення відбудеться 1 серпня 2008 року. Його можна буде спостерігати в Північній Канаді, Гренландії, в Арктиці, в центральній Росії, Монголії і Китаї. Початок затемнення в 9 годин 21 хвилину по Гривничу, що відповідає 13 годині 21 хвилині за московським часом. Ширина тіні від затемнення складе 206 км

Посилання на основну публікацію