Рентгенівські обсерваторії

Іноді детальну інформацію про космічних об’єктах можна отримати тільки за допомогою рентгенівського випромінювання. Детектори рентгенівського випромінювання мають порівняно невеликі розміри і вагу, тому існує можливість поміщати їх на космічні кораблі, що значно полегшує дослідження. До теперішнього моменту в космос було запущено вже більше сотні подібних приладів.

Цікаво, що установка рентгенівських детекторів на ракети практикувалася ще до запуску першого штучного супутника землі. Було це наприкінці 40-х років минулого сторіччя. Тоді вдалося вловити рентгенівські промені Сонця, а в 1962 р. був виявлений перший джерело рентгенівського випромінювання, розташований за межами Сонячної системи.

Справжнім проривом у рентгенівської астрономії став запуск американського супутника “Ухуру” в 70-х роках минулого століття. З його допомогою вдалося зареєструвати навіть рентгенівське випромінювання далеких галактик і навіть чорних дір. Через кілька років в космос за допомогою ракети-носія була запущена рентгенівська обсерваторія «Ейнштейн», чутливість якої була в кілька тисяч разів вище, ніж у «Ухури». «Ейнштейн» зареєстрував рентгенівське випромінювання зоряних скупчень і навіть квазарів, розташованих на самому краю Всесвіту.

В даний час за допомогою рентгенівських обсерваторій проводять дослідження температури, тиску, щільності і хімічного складу газових дисків навколо нейтронних зірок або чорних дір.

...
ПОДІЛИТИСЯ: