Проблема космічного сміття

Здавалося б, де знаходимося ми, а де космос? Хіба ми можемо засмічувати навколоземний простір? На жаль так. Забруднення космосу почалося ще задовго до того як Юрій Гагарін здійснив свій перший політ. Захаращення навколоземної орбіти бере свій початок з часів запуску флагманських супутників. Після події світового масштабу, коли СРСР відправив за межі нашої атмосфери «Супутник-1», пройшло 60 років, але саме ту дату, 4 жовтня 1958 року народження, прийнято вважати переломним моментом в розповсюдженні сміття. Яка між цими подіями зв’язок? Так як там не є пряма. Вся справа в тому, що штучний супутник доставлявся на орбіту ракетою, яка, виконавши місію, назавжди залишилася кружляти в космосі по еліптичній траєкторії (тобто, навколо Землі). Слідом за СРСР, всі найрозвиненіші країни світу прагнули відправити в космос схожі об’єкти.

Наступна (хоча правильніше навіть сказати попередня) ступінь в освоєнні космосу – пілотовані польоти. Перший з них відбувся ще в 1861 році і вже тоді посилив екологічну ситуацію на навколоземній орбіті. До цього часу навколо Землі оберталися вже тонни сміття, що було наслідком невдалих спроб запусків як безпілотних, так і пілотованих літальних апаратів. Разом з космічними перегонами двох наддержав, з’являлися нікому не потрібні об’єкти, які рухалися по заданій траєкторії. Вони до сих пір летять в непроглядній темряві. Час від часу до піввікового сміттю приєднується новий – його кількість зросла в рази, коли в космос почали запускати комерційні об’єкти (в наш час кожна більш-менш пристойна корпорація обов’язково має свій власний супутник).

Так що ж таке космічне сміття? Це, по суті, ті об’єкти, які згодом зламалися або стали зовсім не потрібні. Як ви вже здогадалися, в першу категорію входять супутники і їх фрагменти, щаблі й уламки літальних апаратів. Тобто все, що з якоїсь причини перестало виконувати покладені на нього обов’язки. По суті, на Землі такі ж речі теж називаються сміттям. Різниця тільки в тому, то тут ми можемо досить легко від нього позбавитися (що в космосі зробити набагато важче).

Друга категорія включає в себе ті ж супутники, але в робочому стані. Просто вони з якоїсь причини стали нікому не потрібні, або застаріли. Такі штучні об’єкти продовжують справно працювати і давати на Землю потрібний сигнал, тільки інформація від них перестала бути потрібною.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Плями на Сонці