Планети земної групи

Планети земної групи представлені чотирма планетами – Меркурій, Венера, Земля, Марс (вказані в послідовності віддаленості від Сонця).

 

При вивченні цих планет виявилося, що всім їм притаманні невеликі габарити і, основне, порівняно невелика маса. Максимальна вага з планет земної групи у Землі, але і вона в 330 000 разів легше Сонця. І все ж щільність планет земної групи досить велика: у середньому цей показник в п’ять разів перевищує щільність води.

 

Схожий і хімічний склад зазначених планет. У ньому переважають сполуки кремнію (силікати) і залізо.

 

Крім цього у всіх планет цієї групи подібне будова:

  • – центром є ядро із заліза з домішками нікелю. Мабуть, лише у Венери немає розплавленого залізного ядра. У всіх інших частину його в рідкому стані.
  • – у складі мантії переважають силікати. Вона теж може складатися з шарів: зовнішній твердий і внутрішній рідкий.
  • – кора – зовнішній шар мантії, що сформувався як наслідок часткового плавлення мантії і складається аналогічно з силікатних порід, але збагачений несумісними елементами. З планет земної групи кора не представлена у Меркурія, що пояснюється тим, що її зруйнували метеоритні бомбардування.

Земля виділяється на тлі інших планет земної групи високим ступенем хімічної диференціації речовини і високим відсотком вмісту гранітів в корі.

 

Всім планет цієї групи притаманне магнітне поле: практично непомітне у Венери і значне у Землі. Меркурія та Марса властиві магнітні поля середньої напруженості.

 

У двох планет земної групи (найбільш віддалених від Сонця, Землі і Марса) є супутники. Але ні в однієї з них (на відміну від планет – гігантів немає кілець.

 

Планети земної групи не однаково обертаються навколо своєї осі: один оберт триває від 24 годин для Землі і до 243-х діб у Венери.

 

Планетам властива атмосфера: досить щільна у Венери і фактично невідчутна у Меркурія. Земля в цій характеристиці наближена до Венери, а Марс розміщується між нашою планетою і Меркурієм. В атмосферах Землі, Венери, Марса присутня вуглекислий газ, водяні пари, азот. Меркурій бере крихти для своєї атмосфери з сонячного вітру, із-за цього в атмосфері планети великий вміст легкого гелію. І все ж гелій в атмосфері не залишається надовго і відлітає.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Будова Землі: реферат