Планети-гіганти

 Планети-гіганти, або зовнішні планети, це:

  • Юпітер;
  • Сатурн;
  • Уран;
  • Нептун.

У них немає ні твердої, ні рідкої поверхні. Гази їх величезних атмосфер, ущільнюючись по мірі руху до центру, переходять у рідкий стан.

Саме відсутність чіткого переходу від газоподібного стану речовини в атмосфері до твердого або рідкого, дає можливість ученим вважати планети – гіганти планетами без поверхні.

Відмінною особливістю цієї групи планет від планет земної групи також будуть їх велетенські габарити і вага (тому тиск у їхніх надрах суттєво більше). Мала середня щільність (що наближається до середньої Сонячної, 1,4 г/см3), потужні атмосфери, висока швидкість обертання, і крім того кільця (в той час як у планет земної групи їх взагалі немає) і безліч супутників.

Цій планеті властива висока швидкість обертання навколо власної осі (10-18 годин). Крім того, обертання відбувається пластами: швидкість обертання на екваторі найвища, а навколополярні області – уповільнені. Через те, що гіганти нетверді планети, вони стиснуті біля полюсів, що можна спостерігати в звичайний телескоп.

В атмосфери Юпітера і Сатурна представлені легкі елементи:

  • водень;
  • гелій.

В атмосфері Урана і Нептуна переважають метан, аміак, вода та інші не надто важкі з’єднання. Інші елементи так само представлені, але їх значно менше. Астрофізики встановили закономірність, що із зростанням маси гіганта зростає і його атмосфера. Виходить, найвеличезніша атмосфера належить Юпітеру. Різниця хімічних складів гігантів пояснюються процесом формування й еволюції Сонячної системи.

У центрі гігантів присутнє незначне тверде ядро. По всій видимості, в глибині планет – гігантів, де істотний тиск і температура, присутній пласт водню, якому притаманні металеві властивості. Ця феноменальна речовина не буде повною мірою ні газоподібною, ні твердою. Але їй притаманна важлива якість: проводити струм.

Внаслідок цього, планетам-гігантам притаманне магнітне поле. Сумарне магнітне поле планет, більше магнітного поля планет земної групи.

Переважна частина природних супутників планет Сонячної системи розташовуються близько планет – гігантів.

  • У Сатурна відомо 30 супутників;
  • Урана – 21;
  • У Юпітера – 39;
  • У Нептуна – 8.

Крім безлічі супутників, відмінною рисою зовнішніх планет будуть ще й кільця – зосередження дрібних частинок, що обертаються навколо планет і які сконцентрувалися поблизу екваторіальної частини. І все ж, лише у Сатурна, представлені значні за розмірами кільця. Інші зовнішні планети наділені лише розмитими і ледве помітними кільцями.

ПОДІЛИТИСЯ: