Орбітальні станції

Орбітальна (або космічна) станція являє собою космічний корабель, обладнаний всім необхідним для тривалого життєзабезпечення космонавтів, ведення наукових астрономічних, метеорологічних, космічних досліджень. Орбітальна станція може використовуватися як лабораторія, телекомунікаційний центр, база дозаправки космічних кораблів.

Ідеї створення населеної космічної станції висловлювалися різними вченими і ентузіастами космосу ще в початку 20 століття. Теоретичні розробки пристрою космічних станцій велися протягом всієї першої половини 20 століття. У 1960-х роках у СРСР і США почалися розробки реальних проектів.

«Салют»

У СРСР розробка космічних станцій почалася в 1964 році. «Салют-1» був запущений 19 квітня 1971 року. З 1972 по 1977 року відбулася ще 6 запусків орбітальних станцій цієї ж серії, три з яких були невдалими, а інші виконали поставлені завдання. Вдосконалений «Салют-6» провів на орбіті близько п’яти років (1977-1982), «Салют-7» – 9 років (1982-1991). За цей час були зроблені важливі дослідження впливу мікрогравітації на людський організм, різні наукові спостереження й експерименти.

«Скайлеб»

Національне агентство космічних досліджень США у 1969 році приступило до розробки космічної станції «Скайлеб», яка складалася з орбітальної лабораторії, шлюзової камери, причальної конструкції і комплексу астрономічних приладів. Довжина корабля – 27 метрів, діаметр – 7 м.

Перший запуск космічної станції на двоступеневої ракети-носія «Сатурн-5» відбувся 25 травня 1973 року. Експедиція тривала 28 днів. Друга експедиція «Скайлэба» тривала 59 днів, третя – 89. За час польотів було зроблено багато досліджень в області астрофізики, фізики Сонця, космічної технології. Спостереження за адаптацією людини в умовах невагомості дали початок розвитку космічної медицини.

«Мир»

Космічна станція «Мир» була запущена в 1986 році. На ній були встановлені потужні сонячні батареї, п’ять стикувальних вузлів, зв’язок здійснювалася через ретрансляционный супутник. За час польоту на станції «Мир» побували 96 космонавтів з Росії, США, Великобританії, Франції, Болгарії, Сирії, Японії, Австрії, Німеччини, Афганістану. Орбітальна станція «Мир» була затоплена в Тихому океані 23 березня 2001 року.

МКС (Міжнародна космічна станція)

Міжнародна космічна станція складається з лабораторного модуля «Destiny», виробленого США, службового модуля «Зірка», функціонально-вантажного блоку «Зоря» і стикувального відсіку «Пірс», розроблених і вироблених в Росії. У підготовці та запуску МКС брали участь РФ, США, Канада, Японія, Італія, країни Євросоюзу, Бразилія.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Ядра Галатик і зірок