Календар Китаю

Перші згадки про календар в Китаї відносяться до III тисячоліття до н.е. Спочатку календар був місячний. За 600 років до н.е. був введений сонячно-місячний календар. До 350 р до н.е. вченим стало відомо, що тривалість сонячного року становить 365,25 доби, а місячного місяця – 29,5 діб. Для сільськогосподарських робіт використовувався сонячний, в побуті – циклічний календар. Роки були об’єднані в цикли по 60 років. Знаки 12 тварин служили для позначення так званих «земних гілок» циклу. Цей календар і зараз використовується в Східній і Південно-Східній Азії. Він враховує повний оборот Юпітера навколо Сонця (приблизно 12 років – точніше, 11,86 року), а за основу 60-річного циклу прийнято приблизно 2 обороти Сатурна (період обертання навколо Сонця 29,58 року). За цей час Юпітер робить приблизно 5 обертів. У 60-річному циклі кожна тварина зустрічається 5 разів (раз на 12 років), а для відмінності років служить колірна символіка. Новий рік припадає на січневе або лютневе молодика (між 21 січня і 20 лютого). Такий циклічний календар існує більше 2600 років. Розвиток китайського календаря пов’язане з ім’ям видатного китайського астронома Чжан Хена (78-139 рр. Н.е.).

Посилання на основну публікацію