Історія астрономії — коротко

Людина – істота мисляча, а тому цікаве. Пристрасть до пізнання світу навколо себе, процесів і дій в природі, а також таємниць всесвіту і стала причиною вивчення космосу і його глибин.

Ще в давні часи наші предки стежили за рухом Сонця, зміною дня і ночі, пір року і намагалися все це пояснити. Уже багато століть назад греки говорили про існування семи небесних об’єктів, які супроводжують Землю (саме наша планета виступала для них головним астрономічним тілом).

У 16 столітті Микола Коперник справив справжню революцію у вивченні космосу і свідомості людства, адже він визнав Сонце центром нашої космічної системи і пояснив все те, що не піддавалося поясненню багато років. Уже в той час світлим умам стало відомо, що Сонце – це центральне світило, навколо якого здійснювали рух Земля, Марс, Венера, Меркурій, Юпітер, Сатурн.

Ще одним важливим кроком в астрономії стала поява в 18 столітті прототипів сучасних телескопів. Саме ці прилади дозволили відкрити і вивчити два нові об’єкти: Уран і Нептун. І зовсім «юним» в списку шкільних підручників називають Плутон.

Так чому зараз відповідь «9» на питання про те, скільки планет в сонячній системі, буде неправильним? Та тому, що на засіданні ради астрономів в 2006 році було прийнято рішення, за умовами якого Плутон (сама «молода» планета в списку) був виключений з категорії планет сонячної системи. Але давайте про все по порядку.

ПОДІЛИТИСЯ: