Фаетон

У 19 столітті відомий німецький астроном Генріх Ольберс запропонував існування між орбітами Марса і Юпітера невідомої планети. Незабаром на цьому місці дійсно було скоєно відкриття. Але їм виявилася не планета, а пояс астероїдів. У зв’язку з цим Р. Ольберс висловив припущення, що це не астероїди, а залишки колись існувала планети, загиблої від зіткнення з метеоритом. На честь героя грецького міфу він назвав її Фаетон.

 

У 50-х роках 20 століття вчені, провівши кілька досліджень виявили, що склад астероїдів, колись входять в єдину планету, по своїй суті неоднорідний. Це дозволило вченим спростувати гіпотезу Р. Ольберса.

 

У 70-х роках 20 століття гіпотеза Р. Ольберса несподівано отримала нове підтвердження. Астрономи, визначаючи вік астероїдного поясу, прийшли до висновку, що він становить 16 000 000 років. Але, як відомо, в цей час Земля піддалася активної космічне «бомбардування» і ледь не загинула. Чому те ж саме не могло відбутися з іншою планетою? Таким чином, гіпотеза Р. Ольберса була знову повернута в число пріоритетних.

 

В даний час ряд вчених, вивчивши траєкторію руху Марса і Юпітера, прийшли до висновку, що існування будь-якої планети між ними неможливо. Занадто велика сила тяжіння обох планет. Але і в цьому висновку є один спірний момент: А чи завжди сили тяжіння цих планет були однаковими? На це питання поки не існує достовірної відповіді.

Посилання на основну публікацію