Дослідження Юпітера космічним апаратом “Галілео”

У 1977 році фахівці NASA приступили до проектування автоматичного орбітального апарату, який планувалося використовувати для детального вивчення атмосфери і поверхні Юпітера. Крім того, апарат проектувався з метою спостерігати за супутниками цієї далекої планети, а зображення відправляти на землю.

Запуск космічного апарату “Галілео” відбулася 18 жовтня 1989 року. Від’єднати від шаттла «Атлантіс», він спочатку відправився до Венери, провівши цілий ряд досліджень, як самої планети, так і двох астероїдів. До Юпітеру “Галілео” наблизився 7 грудня 1995 року. Спочатку був перший повний обліт планети, що тривало сім місяців.

Згідно споконвічного плану, “Галілео” повинен був працювати два роки, вивчаючи не тільки сам Юпітер, але і його супутники Ганімеду і Каллісто. Насправді ж вийшло трохи інакше, і протягом 8 років орбітальний апарат здійснив 35 обльотів навколо Юпітера. Всього ж апарат пропрацював приблизно 14 років.

(22 лютого 2000 з “Галілео” був отриманий знімок поверхні супутника Юпітера Іо на якому відображено момент виверження вулкана, вихід лави якого виразно видно у вигляді розпеченої жовто-червоної смуги)

Вклад “Галілео” в розвиток астрономічної науки переоцінити вкрай складно. Приміром, в 1991 році він, перебуваючи в кільці астероїдів, яке знаходиться між Юпітером і Марсом, в результаті зближення з астероїдом Гаспра, передав на Землю перші фотографії, зроблені поблизу.

У 1992 році, проходячи повз астероїда Іда “Галілео” виявив, що у нього є супутник, який в результаті отримав ім’я Дактель. У 1994 році космічний апарат зміг зафіксувати зіткнення комети «Шумейкер-Леві» з Юпітером, в результаті чого на землі виявилося безліч знімків цього грандіозного за своїми масштабами події.

(4 листопада 1996р були отримані два знімки супутника Юпітера Каллісто, вони на зображенні з’єднані мозаїкою, на знімках можна побачити цікаві утворення порід на гребенях, схожі на шапки снігу)

У 1995 році “Галілео” зміг з’ясувати, що численні грози і блискавки на Юпітері в 1000 разів могутніше, ніж на нашій планеті. Також йому вдалося з’ясувати, що під поверхнею супутника Юпітера Європи знаходиться гігантський океан, що складається з рідкої води, а інший супутник Юпітера Іо розпорядженні власним магнітним полем.

Дослідження планети апаратної станцією “Галілео” закінчилися 21 вересня 2003.

Посилання на основну публікацію